Гальвдан Щедрий на Золото, але Скнарий на Їжу

Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу
Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу
Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу
Ілюстрація Ґергарда Мюнте для «Саги про Інґлінґів» видання 1899 р.
Конунг Вестфоллу
Конунг Румеріке
кін. VIII ст. — поч. IX ст.
Попередник: Ейстейн Гальвдансон
Наступник: Ґудрьод Мисливець
 
Народження: сер. VIII ст.
Норвегія
Смерть: поч. IX ст.
Садиба Гольтар в Гортені, Вестфолл
Причина смерті: Хвороба
Поховання: Гортен
Рід: Інґлінґи
Батько: Ейстейн Гальвдансон
Мати: Гільда Ейріксдоттір
Шлюб: Лід Даґсдоттір
Діти: Ґудрьод Мисливець

Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу (давньоскан. Hálfdan hinn mildi ok hinn matarilli) — напівлегендарний конунг Вестфоллу і Раумарікі з роду Інґлінґів.

Родовід

Докладніше: Родовід Інґлінґів

Життєпис

Про нього відомо дуже мало. В «Колі Земному», в «Сазі про Інґлінґів» ісландського скальда Сноррі Стурлусона йому присвячена лише одна коротка частина.

Гальвдан був одружений з Лів Даґсдоттір, донькою конунга Вестмару[1][2][3]. У них народився єдиний син Ґудрьод Гальвдансон[4].

Своє прізвисько він отримав через те, що, за чутками, він давав своїм людям стільки золота, скільки інші давали срібла, але він позбавив їх їжі. Щодо його діяльності немає жодних відомостей крім рядка про те, що він був видатним військовим, вікінгом, і завойовував неназвані володіння[3].

Сноррі згадує, що його основним місцем проживання була садиба Гольтар, імовірно це біля селища Борре у сучасному Гортені. У тому ж селищі він похований в кургані поряд з батьком[3].

Примітки

  1. ↑ Регіон «Vestmörum», можливо, розташовувався на захід від Вестфоллу біля Ґренмару в Телемарку
  2. ↑ Ідар Лінд, Давньоскандинавська мітологія від А до Я
  3. ↑ а б в «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 47
  4. ↑ «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 48

Посилання