Гайнц Ціглер народився 19 травня1894 року у маєтку Тракенен поблизу від східно-прусського міста Даркемен. Після завершення навчання в середній школі 5 вересня1912 року прийнятий на службу фанен-юнкером до 2-го Поморського пішого артилерійського полку № 15, де 20 травня 1914 року йому присвоїли звання лейтенант.
З початком Першої світової війни разом зі своїм артилерійським полком відбув на Західний фронт. Брав активну участь у битвах Першої світової війни. 18 червня 1917 року його підвищили в оберлейтенанти. За бойові заслуги у війні був нагороджений обома Залізними хрестами. Після завершення війни залишився в лавах Рейхсвера, потрапив до 2-го (прусського) артилерійського полку. Протягом наступних кількох років проходив службу в посаді командира артилерійської батареї. Навесні 1924 року командував 4-ю батареєю 2-го (прусського) артилерійського полку в Гюстрові. 1 березня 1925 року присвоєне звання гауптмана. Згодом був переведений до міністерства рейхсверу в Берліні. Там проходив службу у відділі організації армії (Т 2). Весною 1926 року призначений командиром 6-ї батареї 6-го (прусського) артилерійського полку в Міндені.
Згодом служив на штабних і командирських посадах в артилерійських частинах та підрозділах рейхсверу. 1 січня 1938 року став оберстом. 10 листопада 1938 року призначений командиром 98-го артилерійського полку у Штейрі.
З початком Другої світової війни брав активну участь у воєнних діях. На початку війни — начальник штабу резервної армії. 15 вересня 1939 року Ціглера призначили заступником начальника штабу IV армійського корпусу в Дрездені. 1 лютого 1940 року він став начальником штабу нового XXXXII армійського корпусу. У складі цього об'єднання брав участь у Західній кампанії. Після розгрому Франції корпус був дислокований поздовж узбережжя Ла-Маншу.
З літа 1941 року він у складі XXXXII армійського корпусу бився на німецько-радянському фронті. 9 грудня 1941 року призначений начальником штабу 15-ї армії. 1 січня 1942 року йому присвоєно звання генерал-майора.
26 січня 1942 року армійський корпус був нагороджений Золотим німецьким хрестом. 1 квітня 1942 року Ціглера перевели до Берліна. 8 грудня1942 року став командувачем 5-ї танкової армії, котра вела бойові дії в Північній Африці. 20 лютого 1943 року він передав армію генерал-полковнику фон Арніму і перебрав на себе керівництво над німецьким Африканським корпусом.
16 квітня 1943 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
24 травня 1943 року генерал-лейтенант Ціглер призначений командиром 334-ї піхотної дивізії. 21 жовтня 1943 року тимчасово очолив III танковий корпус. Наприкінці листопада 1943 року його вивели до резерву фюрера.
1 січня 1944 року підвищений у генерали артилерії.
24 жовтня 1944 року генерал артилерії Гайнц Ціглер став командувачем 14-ї армії, що вела бойові дії в Італії. 22 листопада 1944 року важко поранений у сутичці з італійськими партизанами, тривалий час лікувався і знову був виведений у запас і до кінця війни більше не отримав жодного командування.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
Посилання
Ziegler, Heinz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 14 березня 2020.(нім.)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
