Гавриленко Олександр Анатолійович

Гавриленко Олександр Анатолійович
Народився27 травня 1966(1966-05-27) (58 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьправник, викладач університету
Alma materХДУ імені О. М. Горького (1988) і Харківський національний університет внутрішніх справ (2000)
Науковий ступінькандидат історичних наук (1994) і доктор юридичних наук[d] (2011)
Вчене званнядоцент і професор
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна, Харківський національний університет внутрішніх справ[1], ХНУ ім. В. Н. Каразіна[2] і ХДУ імені О. М. Горького[3]
ЧленствоМіжнародна асоціація істориків права

Гавриленко Олександр Анатолійович (27 травня 1966 р., м. Харків) — український правознавець, історик права, професор кафедри міжнародного і європейського права юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат історичних наук, доктор юридичних наук, професор.

Тематика наукових досліджень: становлення та розвиток права на теренах України та інших держав Європи у добу античності та середньовіччя; поліцейське (адміністративне) право в українських губерніях Російської імперії (кінець XVIII — поч. XX ст.); історія органів внутрішніх справ України (1917—1921 рр.); держава і право УСРР у добу раннього тоталітаризму (20-ті рр. XX ст.); історико-правове джерелознавство; юридична біографістика; історія міжнародного права.

Біографія

У 1988 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету імені О.М. Горького (нині ХНУ імені В. Н. Каразіна), а в 2000 р. — Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». З 1990 по 1993 р. навчався в аспірантурі Харківського державного університету.

З серпня 1988 р. по листопад 1990 р. працював на посаді викладача кафедри політичної історії Харківського державного університету імені О.М. Горького. По закінченні аспірантури перебував на посаді старшого викладача кафедри українознавства Харківського державного технічного університету радіоелектроніки (нині Харківський національний університет радіоелектроніки), а потім вступив на службу до органів внутрішніх справ і протягом понад двадцяти років, з липня 1994 по квітень 2015 р. працював у Харківському національному університеті внутрішніх справ, пройшовши шлях від старшого викладача, доцента до професора кафедри теорії та історії держави і права, від майора до полковника міліції.

З вересня 2015 р. — професор кафедри міжнародного права факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу, з вересня 2016 — професор кафедри міжнародного і європейського права юридичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна.

З 1994 р. — кандидат історичних наук за спеціальністю 07.00.01 — історія громадських рухів і політичних партій. Тема кандидатської дисертації  – «М. Л. Рухимович: особистість, політик, господарський діяч» (наук. керівник — к.і.н., проф. В. І. Семененко).

З 2011 р. — доктор юридичних наук за спеціальністю 12.00.01– теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Тема докторської дисертації  – «Становлення та розвиток античних держав і права у Північному Причорномор'ї (кінець VII ст. до н. е. — перша половина VI ст. н. е.)» (наук. консультант — член-кореспондент АПрНУ, д.ю.н., проф. О. Н. Ярмиш)

В 1997 р. присвоєно вчене звання «доцент» за кафедрою теорії та історії держави і права.

У 2014 р. присвоєно вчене звання «професор» за кафедрою теорії та історії держави і права.

Під керівництвом (науковим консультуванням) О. А. Гавриленка захищено п'ять дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата  юридичних наук (С. В. Васильєв, А. Ю. Стащак, І. О. Лесь, Є. С. Логвиненко, Ф. В. Кашарський) та дві дисертації на здобуття наукового ступеня доктора  юридичних наук (С. Д. Сворак, В. В. Россіхін) за спеціальністю 12.00.01 - Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень.

Член редакційної колегії, відповідальний редактор часопису «Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Право» [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.].

Член редакційної колегії часопису «Український політико-правовий дискурс»

Член наукової ради часопису «Polonia Inter Gentes» у 2021-2022 рр.[Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]

Член Міжнародної асоціації істориків права.

Публікації

Автор та співавтор близько 300 опублікованих наукових, науково-популярних та навчально-методичних праць. Серед них:

Автор понад трьох десятків статей в довідкових виданнях, зокрема, у шеститомній Юридичній енциклопедії (Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1998—2004), а також у першому томі двадцятитомної Великої української юридичної енциклопедії (Харків: Право, 2016).

Нагороди та звання

  • Нагороджений відомчими відзнаками, подяками та грамотами МВС України, МОН України, органів місцевого самоврядування.
  • Дипломант обласного конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» в номінації «Викладач фундаментальних дисциплін» (2011).

Джерела

Література

  1. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  2. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1