ГЕС Сінко-де-Новьємбре |
---|
|
13°59′27″ пн. ш. 88°45′27″ зх. д. / 13.990916666667° пн. ш. 88.757555555556° зх. д. / 13.990916666667; -88.757555555556 |
Країна | Сальвадор |
---|
Стан | діюча |
---|
Річка | Лемпа |
---|
Каскад | каскад на Лемпі |
---|
В експлуатації з | 1954 |
---|
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1954—1966 (перша черга), 2016 (друга черга) |
---|
|
Установлена потужність | 99,4 (перша черга), 80 (друга черга) МВт |
---|
Середнє річне виробництво | 457 (перша черга), 80 (друга черга) млн кВт·год |
---|
Тип ГЕС | пригреблева підземна |
---|
Розрахований напір | від 41 до 56 м |
---|
|
Тип турбін | Френсіс |
---|
Кількість та марка турбін | 3 Bell + 1 Hitachi + 1 Bell (перша черга) |
---|
Витрата через турбіни | 3х36,4 + 34,8 + 49,9 (перша черга) м³/с |
---|
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 Brown Boveri and Cie + 1 Hitachi + 1 ASEA(перша черга) |
---|
Потужність гідроагрегатів | 3х19,9 + 1х18,3 + 1х21,4 (перша черга), 2х40 (друга черга) МВт |
---|
|
Тип греблі | бетонна гравітаційна |
---|
Висота греблі | 65 м |
---|
Власник | Comision Ejecutiva Hidroelectrica del Rio Lempa (CEL) |
---|
Оператор | Lempa River Executive Commissiond |
---|
|
|
|
ГЕС Сінко-де-Новьємбре (ісп. Cinco de Noviembre) — гідроелектростанція у Сальвадорі, трохи більше за пів сотні кілометрів на північний схід від столиці країни міста Сан-Сальвадор. Розташована між ГЕС Серрон-Гранде (вище за течією) та ГЕС 15 de Septiembre і входить до складу каскаду на річці Лемпа, яка бере початок у Гватемалі та впадає до Тихого океану в центрі сальвадорського узбережжя. Перша гідроелектростанція в історії країни.
У межах проєкту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 65 метрів та довжиною близько 0,5 км. Вона утримує водосховище з площею поверхні 16 км2 та об'ємом 320 млн м3 (корисний об'єм 87 млн м3), в якому припустиме коливання поверхні в операційному режимі між позначками 172 та 180 метрів НРМ.
Основне обладнання станції розміщено у підземному машинному залі, розташованому ліворуч від греблі. В 1954-му тут ввели в експлуатацію дві турбіни типу Френсіс потужністю по 15 МВт, які в 1957-му та 1961-му доповнили ще двома такими ж. Нарешті, у 1966-му запустили п'ятий гідроагрегат з потужністю 21,4 МВт, що довело загальну потужність ГЕС до 81,4 МВт. Це обладнання при напорі від 41 до 56 метрів забезпечувало виробництво 457 млн кВт·год електроенергії на рік.
Згодом гідроагрегати модернізували, внаслідок чого перші три переномінували на 19,9 МВт, а четвертий на 18,3 МВт, так що сукупна потужність станції досягла 99,4 МВт. А у 2016 році її доповнили ще одним машинним залом, на цей раз наземним, до якого ліворуч від греблі веде канал довжиною 0,4 км. Тут встановили дві турбіни потужністю по 40 МВт, які зокрема дозволять краще використовувати повеневу воду та додатково виробляти 130 млн кВт·год електроенергії.
Відпрацьована вода повертається у Лемпу[1][2][3][4].
Примітки