Віра Шмига (1956р.) — українська поетеса, член НСПУ.^[1][2]

Віра Шмига народилася 24 березня 1956 року в селищі міського типу Крижопіль Вінницької області. З 1963 року проживає в Запоріжжі. Закінчила педагогічне училище в Хортицькому районі (Бабурка) і здобула фах виховательки дитячого садка. Протягом 23 років працювала педагогом, отримала значний досвід навчання дошкільнят українській мові. Після скорочення штатів у 1997 році працювала три роки санітаркою в хірургічному відділенні поліклініки. Згодом 15 років обіймала посаду бібліотекарки у Запорізькому національному технічному університеті, обслуговуючи читачів читальної зали науково-технічної документації.

Віра Шмига є дружиною і матір'ю двох синів. За покликанням – поетеса, яка давно займається творчістю. Її вірші публікувалися в обласній пресі та альманасі "Хортиця". З 2005 року є членкинею Національної спілки письменників України (НСПУ).^[1][2]

• Лауреатка Всеукраїнської мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.
• Лауреатка пісенно-поетичного фестивалю “Мамині джерела”.^[1][2]

• «На краю блакиті» (2003);
• «Час дикої черешні» (2004);
• «Спалахи льоту»;
• «Малюнки на асфальті»;
• «Передчуття» (збірка перекладів);
• «Між космосом і вокзалом»;
• «Впало небо на вузол стотріч».^[1][2]

1. ↑ ^{а б в г} ШМИГА Віра — Письменницький портал. pilipyurik.com. Процитовано 18 листопада 2024.
2. ↑ ^{а б в г} Бібліотека ЗНТУ: Віра Шмига. library1.zntu.edu.ua. Процитовано 18 листопада 2024.