Вільям Джеймс Біл

Вільям Джеймс Біл
Народився11 березня 1833(1833-03-11)[1]
Едріан, Мічиган, США
Помер12 травня 1924(1924-05-12)[1] (91 рік)
Емгерст, Гемпшир, Массачусетс, США
Країна США
Діяльністьботанік
Alma materГарвардський університет
Чиказький університет
Університет Мічигану
ЗакладЧиказький університет
ДітиJessie Irene Beald[2]
Автограф
CMNS: Вільям Джеймс Біл у Вікісховищі
Beal є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Вільям Джеймс Біл.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [3]

Ві́льям Джеймс Біл (англ. William James Beal; 11 березня 1833 — 12 травня 1924) — американський вчений-ботанік. Він був піонером в розробці гібридної кукурудзи і засновником ботанічного саду В. Дж. Біла. Також відомий завдяки Гермінаційному експерименту, покликаному спостерігати за живучістю насіння.

Біографія

Вільям Біл народився в місті Едріан, штат Мічиган, в родині Вільяма та Рейчел Біл (до шлюбу Комсток). Його батьки були поселенцями з Нью-Йорку, фермерами та одними з перших Квакерів

Біл навчався в декількох університетах, де отримав такі ступені:

Володіє рядом почесних ступенів[4].

Між 1858 та 1861 р.р. викладав природничі науки в Академії Друзів Юніон Спрінгс, штат Нью-Йорк.

Він був профессором ботаніки в університеті Чикаго в 1868-70-х роках, а потім відправився на Мічиганський сільськогосподарський коледж (MAC) (нині Університет штату Мічиган (MSU)), де почав працювати професором ботаніки (1871—1910 р.р.) і куратором музею (1882—1903 р.р.). Під час роботи в MAC, він був запрошений Ліберті Хайд Бейлом працювати в якості асистента Аси Грея при Гарвардському університеті протягом двох років (1883—1884 р.р.).

Також він займав посаду директора Державної лісової комісії (1889—1892 р.р.).

Одружився з Ганною Біл (до шлюбу Прауд) в 1863 році.

Біл був засновником МДУ ботанічного саду В. Дж. Біла, найстарішого, безперервно працюючого ботанічний саду в Сполучених Штатах.

Один з піонерів в розробці гібридної кукурудзи.

Автор праць "Нова ботаніка", "Трави Північної Америки" та "Історія Мічиганського сільськогосподарського коледжу".

У 1887 році він і професор Ролла К. Карпентер створили «Колледжевілл», перший в околицях, що пізніше став Іст Ленсінг.

Він вийшов на пенсію в Амхерсті (штат Массачусетс), де помер в 1924 році.

Гермінаційний експеримент

У 1879 році Біл почав один з найдовших експериментів в ботаніці, що продовжується і понині.

За очікуваннями дослідника послідовність експерименту повинна була мати такий вигляд:

  1. 20 пляшок з вузьким горлом розміром 3 на 7 дюймів (7,68 на 17,78 см) заповнюються сумішшю з піску і 50-х насінин трав 23 різних видів.[5]
  2. Пляшки закопуються догори дном, щоб уникнути потрапляння води.
  3. Одна, будь-яка з пляшок розкопується кожні п'ять років.
  4. Насіння, що зібране з пляшки, висаджується в ґрунт.
  5. Відбувається спостереження за числом насінин, що проростуть.[5]

Головною метою експерименту є дослідження живучості насіння, зокрема наскільки довго воно може володіти життєздатністю в ґрунті після тривалого зберігання.

Послідовники досліду згодом дещо змінили умови експерименту: замість п'яти років став використовуватися інтервал в десять, згодом — раз кожні два десятиліття.

Розкупорювання 15-ї пляшки відбулося ​навесні 2000 року професором рослинної біології, Френком Телевські[5]. 2 види рослин з 21 проросли.

Розкопки 16-ї пляшки були відкладені через обмеження COVID-19. Телевські та наступники, яких він призначив продовжувати експеримент після його виходу на пенсію, чекали до квітня 2021 року[6].

Кінець досліду запланований на 2100 рік - станом на 2023 рік залишилися ще 4 пляшки з 23-х. [18]

Цитати

Просто вивчення назви рослини або її частини більше не можна виставляти як повноцінне навчання.

англ. Merely learning the name of a plant or parts of a plant can no longer be palmed off as valuable training.

— Вільям Джеймс Біл

Примітки

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ Ink Trails IIL Michigan's Famous and Forgotten Authors — 2016. — С. 2.
  3. ↑ IPNI,  Beal
  4. ↑ яких?
  5. ↑ а б в https://alumni.msu.edu. What Beal Built. Alumni (амер.). Процитовано 8 серпня 2023.
  6. ↑ 142-річний експеримент: біологи продовжують вивчати спроможність бур’янів проростати. 24 Канал (укр.). Процитовано 31 серпня 2022.

Посилання