Вільям Гамільтон
William Hamilton
При народженні	William Hamilton
Народження	14 травня 1751(1751-05-14) Лондон, Челсі
Смерть	2 серпня 1801(1801-08-02) (50 років)
	Лондон
Поховання	St Anne's Churchd
Національність	англієць
Країна	Велика Британія
Жанр	міфологічна картина, батальний жанр, портрети
Навчання	в Лондоні і в Італії у Антоніо Цуккі
Діяльність	художник, ілюстратор, митець-портретист
Напрямок	класицизм і сентименталізм
Роки творчості	1770—1800
Вплив	Ангеліка Кауфман
Член	Королівська академія мистецтв
Твори	міфологічна картина, батальний жанр, портрети
Брати, сестри	Maria Belld[1]
Роботи в колекції	Художній інститут Чикаго, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національні галереї Шотландіїd, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Єльський центр британського мистецтваd, Національна портретна галерея (Лондон), Музей образотворчих мистецтв, Смітсонівський музей американського мистецтва[2], Детройтський інститут мистецтв, Стара національна галерея, Museum of the French Revolutiond, Cantor Arts Center at Stanford Universityd, Музей мистецтв Фенікса, Музей Вікторії та Альберта, Guildhall Art Galleryd, Brighton Museum & Art Galleryd, Королівська академія мистецтв, Holburne Museumd і Музей мистецтва Метрополітен[3]
Вільям Гамільтон у Вікісховищі

Вільям Гамільтон (англ. William Hamilton, 1751, Лондон — 1801) — англійський художник та декоратор, представник класицизму і англійського сентименталізму.

Народився в Лондоні. Художню освіту опановував в Англії і в Італії, де перебував два роки, та в Римі (1766–1768). Його вчитель в Італії — художник Антоніо Цуккі (1726–1795). На художню манеру митця мали значний вплив твори жінки — художниці Ангеліки Кауфман та другорядних митців доби пізнього класицизму і сентименталізму.

З 1769 року навчався в Королівській Академії в Лондоні. Дипломним твором митця стала картина на міфологічний сюжет «Вертумн і Помона», що орієнтована на твори італійських митців XVII століття. Працював художником-декоратором з Робертом Адамом. З 1774 року виставляв власні картини в Королівській Академії, серед яких були портрети та картини історичної тематики. Але портретні твори митця поступались майстерністю портретам англійських художників Генрі Сінглтона (Henry Singleton), Джошуа Рейнольдса чи Джорджа Ромні, його сучасників.

З 1789 року став повноправним членом Королівської Академії. Помер в Лондоні 1801 року.

• 
  «Жанна д'Арк і богині помсти»
• 
  «Вовки, що переслідують подорожніх в Альпах»
• 
  «Просперо та Арієль» ( за твором В. Шекспіра )
• 
  «Портрет Джона Веслі» Національна портретна галерея, Лондон

• «Вертумн і Помона», Каліфорнія
• «Селадон і Амелія»
• «Жнива. Порернення додому з поля»
• «Молода леді», Інститут Курто, Лондон
• «Жанна д'Арк і богині помсти»
• «Портрет Джона Веслі», Нац. портретна галерея, Лондон
• «Арешт французької королеви Марії Антуанети»
• «Вовки, що переслідують подорожніх в Альпах»
• «Просперо і Аріель» (за твором В. Шекспіра)
• "Сцена з вистави «Дванадцята ніч»

• Класицизм
• Академізм
• Сентименталізм
• Парадний портрет
• Список британських художників 18 століття

• Artcyclopedia. Твори Вільяма Гамільтона в музеях світу. [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.]