Війна (артгрупа)

Війна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Типорганізація Редагувати інформацію у Вікіданих
творче об'єднанняd Редагувати інформацію у Вікіданих
арт-групаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано2007 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Росія Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Війна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Група «Війна» (рос. Война) — сучасна московська артгрупа, що діє у сфері концептуального вуличного мистецтва. Стала відомою завдяки кільком скандальним художнім акціям — перформансам.

Склад групи

До групи «Війна» входить не менше 60 осіб[1]. Серед членів групи поети, художники, студенти[2], філологи[3], журналісти. До складу групи також входять колишні та теперішні студенти філософського факультету МДУ імені Ломоносова[4], філософського факультету Тартуського університету, Школи фотографії імені Родченко[5] та інших навчальних закладів.

«Війна» співпрацює з цілим рядом художніх та політичних структур, а своїми вчителями у сучасному мистецтві вважає Олександра Бренера, Андрія Монастирського та Вадима Захарова. Класик московського концептуалізму Дмитро Прігов був близький для раннього складу групи; його раптова смерть у липні 2007 року зірвала підготовку спільної з групою «Війна» акції[6].

Акції

Творчий метод групи — демонстративний епатаж і провокаційні акції[7].

Акції групи включають в себе: провокації[8], порушення загальноприйнятих норм моралі в громадських місцях, публічне хуліганство, нецензурна лайка[9]; псування майна (заварювання дверей)[10].

Ранні акції

Вперше група голосно заявила про себе у 2007 році, здійснивши першотравневий перформанс під назвою «Мордовський час» («Мордовский час») в ресторані «Макдоналдс» у Москві, коли учасники акції подарували робітницям ресторану швидкого харчування літаючих котів[11].

Стали відомими також такі акції групи, як поминки по Дмитру Олександровичу Прігову «Бенкет» («ПИР»)[12] в ніч на 25 серпня в салоні вагона московського метро та «План Путіна» в Центральному будинку художника 28 листопада 2007 року (акція відома також під назвою «Путькін план»[13]). 10 лютого 2008 у Києві після розгону міською адміністрацією виставки, на якій демонструвався «Бенкет» («ПИР»), акція була відтворена в більшому масштабі, одразу на трьох гілках метро[14].

Акція в Біологічному музеї

Найбільший громадський резонас отримала акція «Єбісь за спадщину Ведмежатка!» («Ебись за наследника Медвежонка!»), що являла собою групову оргію в одному з залів Державного біологічного музею ім. К. А. Тімірязєва. Акція відбулася напередодні віборів президента Російської федерації 2008 року, у яких основним кандидатом був Дмитро Медведєв. За словами організаторів акції, вона «була присвячена майбутнім президентським виборам. Масова єбля в публічному просторі — напуття молодому керівнику, посильна художня підтримка Ведмедика на початку довгої стежки»[15]. В акції брали участь п′ять пар, у тому числі Олег Воротников із дружиною, Петро Верзилов та Надія Толоконнікова, Жан Хачатуров з невідомою жінкою, Олена Костильова з бой-френдом і ще одна пара. Плакат з гаслом тримали Олексій Плуцер-Сарно та Олексій Зуб, студент філософського факультету МДУ.

Дійство було заявлено філологом О. Плуцером-Сарно як «портрет передвиборної Росії — усі одне одного є..ть, а Ведмежатко споглядає на це з огидою»[16]. Один з коментаторів акції, художник Марина Перчихіна[17], співвідносить її з архаїчними ритуалами, що покликані забезпечити родючість землі, які, в свою чергу, розуміються як складова ідеології тоталітарної системи. Політолог Ілля Прокудін[18] відзначив пародійність акції, що знущально висміювала національний проект з підвищення народжуваності, що курується президентом. Хоча художнє виконання перформансу, на думку більшості критиків, не повністю вдалося, а рівень радикальності, провокативності та «надлишковості»[19] виявився недостатньо високим[20], розміщений Олексієм Плуцером-Сарно репортаж про акцію в інтернеті викликав гостру громадську реакцію, яка була сконцентрована на питанні «порнографічності». Ряд суспільно-політичних діячів та засобів масової інформації звинуватили учасників перформансу в пропаганді порнографії, хуліганстві та нарузі над нормами моралі. У результаті предметом культурологічного аналізу в більшій мірі стала реакція на акцію «Єбісь за спадщину Ведмежатка!» («Ебись за наследника Медвежонка!»), ніж її власне художнє осмислення.

Пізніше учасник акції Олексій Плуцер-Сарно, що тримав головний транспорант «Єбісь за спадщину Ведмежатка!» («Ебись за наследника Медвежонка!») був оголошений «головним порнографом Росії»[16] і проти нього Народний собор та Генпрокуратура ініціювали порушення кримінальної справи за ст. 242 КК РФ. Йому ставиться у провину поширення порнографії.

Згодом один з учасників акції, Олексій Зуб, публічно покаявся «у скоєному».

Участь у політичних провокаціях

Під час Маршу незгодних, що проходив 14 квітня 2007 року, активіст групи Петро Верзилов почав стрибати на даху автомобіля, ламаючи його, внаслідок чого учасники маршу були змушені здати його до міліції[21][22].

23 лютого 2008 група «Війна» виступила на мітингу об'єднання «Молода гвардія Єдиної Росії», розгорнувши транспарант «Я ебу Медвежонка!»[23].

Погром інсталяції групи на виставці «Руський летризм» («Руський леттризм») у ЦБХ 11 липня 2009 року московською міліцією та охороною Будинку художника частиною артспільноти був сприйнятий як усвідомлена провокація групи, спрямована на підрив суспільної кампанії проти зносу ЦБХ[24].

Про групу «Війна»

Позитивні відгуки

  • «Бажаю групі „Війна“ ще таких же чистих подієвих речей, як ваші роботи 2008 року. Або лише подієво-текстових речей. Скоріше в руслі літературної маячні, як у вас у ЖЖ. Більш за все несподіваних та подієвих речей. Адже сьогодні лише на групі „Війна“ тримається московська ситуація сучасного мистецтва. Якби не група „Війна“, усе сучасне російське мистецтво було б жахливо провінційною, жалюгідною, комерційною їботньою. Раніше, в 1990-тих роках таку функцію виконував Сашко Бренер. Сьогодні ж група „Війна“ — це та основа, на якій все тримається. Інакше все мистецтво стало б страшною провінційною глушиною. Так що з цим можу вас лише привітати!»[25] — Андрій Монастирський, 2009.
  • «Я зазвичай захищаю групу „Війна“ від художників або активістів, що сварять її. „Війна“ виникла на тлі нудних акцій непарламентської опозиції та на тлі келійного галеризму сучасних художників. „Війні“ хочеться щоб було весело — для художника це взагалі головне і найбільш нормальне бажання: щоб було радикально весело. І „Війна“ показує приклад, як можна непогано веселитися, використовуючи при цьому політичну, порнографічну та яку завгодно фактуру. Як активістів їх сприймати неможливо, для мене це такі естети, що роблять дуже дивне й одночасно вкрай дисципліноване мистецтво. Це заворожує. Я взагалі вважаю, що мистецтво має право бути красивим та чаруючим, містифікуючим і в цьому сенсі реакційним. Прогресивним же має бути політичний аналіз, позиція та дія»[26] — Кирило Медведєв, 2009.
  • «Група „Війна“ здається мені здоровою реакцією на існуючу ситуацію в мистецтві, російському та московському, ситуацію, коли художники щільно засіли в галереях, коли їм неодмінно потрібні гроші на проект, потрібні професійні робітники та доглядачки, — словом, потрібна система, яка визнавала б за ними привілей виробників естетичного продукту. <…> Набагато веселіше жити в мистецтві, ніж продукувати його»[27] — Кирило Медведєв, 2009.
  • «Мені подобається те, що робить група „Війна“. Так, я згоден, що вони руйнують художній контекст, але якось треба цей контекст віддерти від гламуру. Без руйнувань не виходить. Мені здається, „рани“, нанесені „Війною“ — не смертельні. Швидко заживуть»[28] — Марат Гельман, 2009.
  • «Цілком очевидно, що ця акція<Акция „Х*й в плену у ФСБ!“> увійде в історію сучасного російського мистецтва. Стріт-арт та графіті — заняття для художників небезпечні не лише в нашому світі, але й у найпрогресивніших странах, так що вся робота зроблена цілком в межах жанру. При цьому явище сортирного язичницького фалосу в барочно-театральному оточенні Санкт-Петербурга — незвичайно, якось по-хвацьки смішно»[29] — Юрій Аввакумов, 2010.

Критичні відгуки

  • «…ці юнаки забувають, що вони беруть участь у колективній виставці; окрім себе, вони нікого довкола не бачать. І ось тут їх егоїзм виходить за межі комунальності. Факт огидний! У цих людей нема навіть розуміння того, що у виставки є деякий загальний метавислів. Вони займаються лише піар-обслуговуванням власної діяльності. Справа не в протистоянні влади та групи „Війна“, як вони намагаються уявити. Справа у неповажній поведінці по відношенню до інших учасників виставки, організаторів, інституції, яка надала простір. Має бути етика — юнакам цей код невідомий» (Микола Олійников, художник, учасник виставки)[27].
  • «Акцію благовидно прикрили гаслами на захист тварин. Однак ця позиція „звірятко шкода“ вже дуже лицеміна. У травні 2007-го ці ж „зоозахисники“ в рамках своєї чергової акції швирялись…живими кішками у співробітників одного фастфуду. А півроку тому та ж група влаштувала в метро поминки по художнику Прігову — накрили у вагоні стіл, міцно випили, смачно закусили, сфотографували, залишили після себе недоїдки та змоталися. І ніякі вони не невизнані генії. Невдахи-позери, що влаштовують акції за принципом „прийшли-напаскудили-пішли“. Заради піаруладні хоч станцювати на могилі, хоч публічно зняти труси. І плювати їм, що після їх акцій страждають безвинні люди — співпрацівники підземки, музейні доглядачки. Від акцій цих міських божевільних погано пахне»[30] — Комсомольска правда, 2008.
  • «Коли я починав у 18 років, довкола також… ну ви пам'ятаєте, був радикал Свиня — їв говно, пив сечу, спеціально руйнував себе, бухав з ідеологічних міркувань і згубив себе горілкою — але неважливо, весь час був епатаж. Я пішов до армії, приходжу — перебудова, знову повилазили, стали епатувати. Друга редакція, „Чемпіони світу“ і т. д. У 89-му з'явились провінціали типу Авдія, і теж — ну зара москвичам покажемо. Їду закордон, приїжджаю в середині 90-х — Осмоловський-Бренер-Кулік. Тепер група „Війна“. Усі роблять приблизно одне й те саме. Я розумію, що існують закони природи, але це ж не цвітіння вишні навесні, мені нудно за цим спостерігати»[31] — Костянтин Звєздочьотов, 2009.

Зовнішні ресурси

Примітки

  1. «Хорошая Война»: Интервью с газетой «Акция» [Архівовано 19-12-2011 у Wayback Machine.] // Акция. — 2009. — 8 апр.
  2. Био, фак. [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.] // Газета. Ru, 7 марта 2008
  3. Блог активиста группы «Война» Алексея Плуцера-Сарно. Архів оригіналу за 30 вересня 2010. Процитовано 20 липня 2010.
  4. «Мы — арт-банда! Наш кумир — Андрей Монастырский!»: Неформальное интервью с группой «Война» [Архівовано 2 жовтня 2011 у Wayback Machine.] // Блог Алексея Плуцера-Сарно
  5. Акция группы Война: «Штурм Белого Дома». Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2010.
  6. Д. А. Пригов, группа Война и Олег Кулик — совместный перформанс «Шкаф vs. Неквалифицированный труд». Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 20 липня 2010.
  7. Группа «Война»: политический протест или провокация? [Архівовано 24 вересня 2010 у Wayback Machine.] // Openspace.ru, 7 июля 2008
  8. Группа «Война»: политический протест или провокация? [Архівовано 24 вересня 2010 у Wayback Machine.] // Openspace.ru, 7.07.2008.
  9. plucer: Ахуйный скандал произошел сегодня на выставке Андрея Ерофеева «Леттризм». Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2010.
  10. «Здесь живёт искусство (http://community.livejournal.com/iskusstvo/)» : RSS-канал 36176: Subscribe.Ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 липня 2010.
  11. «Живое бомбометание через баррикаду из гамбургеров!» Акция группы Война «Мордовский час». Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2010.
  12. «ПИР». 40 дней со смерти Дмитрия Александровича Пригова. Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 12 жовтня 2008.
  13. Путькин план, видео. Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 20 липня 2010.
  14. Пир в метро — с водкой и селедкой. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 20 липня 2010.
  15. Грани.ру: Участников оргии скорее всего отчислят из МГУ [Архівовано 4 грудня 2009 у Wayback Machine.]
  16. а б Возбуждено дело против «главного порнографа» России. Интервью с Алексеем Плуцером-Сарно [Архівовано 3 вересня 2010 у Wayback Machine.]. // NEWSru.co.il, 26 ноября 2008
  17. Акт субверсивной аффирмации: Художник-акционист Марина Перчихина об акции «Ебись за наследника Медвежонка!». Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 27 липня 2010.
  18. Илья Прокудин ZOO: чижик против медвежонка // АПН.Ру. Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 27 липня 2010.
  19. Акт субверсивной аффирмации: Художник Марина Перчихина об акции «Ебись за наследника Медвежонка!». Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 27 липня 2010.
  20. По мнению Алексея Плуцера-Сарно, однако, «в российском контексте более экстремальные акции абсолютно невозможны». Архів оригіналу за 23 вересня 2008. Процитовано 27 липня 2010.
  21. Бег. Егор Сковорода. Архів оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 20 липня 2010.
  22. История одной провокации. Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 20 липня 2010.
  23. Адольфыч. Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 20 липня 2010.
  24. Х*й в очко Бычушкину — погром выставки «РуССкого леТТризма» в ЦДХ
  25. Интервью Алексея Плуцера-Сарно с Андреем Монастырским. — 2009. — 26 июля. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 21 липня 2010.
  26. Цветков А. Кирилл Медведев: «Интеллектуал — не привилегия!» [Архівовано 2012-02-16 у Wayback Machine.] // Рабкор. Ру. — 2009. — 31 июля.
  27. а б Рифф Д. «Группа „Война“: политический протест или провокация?» [Архівовано 24 вересня 2010 у Wayback Machine.] // OpenSpace.Ru. — 2008. — 7 июля.
  28. Дневник Марата Гельмана — пока я еще не стал членом ОП выскажу пару неполиткорректных мыслей. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 21 липня 2010.
  29. Собств. корр. Штаб-квартире ФСБ в Петербурге показали х*й [Архівовано 2013-06-13 у Wayback Machine.] // Сноб. — 2010. — 16 июня.
  30. Маянцева А. В Биологическом музее устроили групповой секс [Архівовано 17 березня 2012 у Wayback Machine.] // Комсомольская правда. — 2008. — 5 марта.
  31. Евангели А. Весёлый классик [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.] // Gif.Ru. — 2009. — 15 мая.

Read other articles:

Bill HayesLahir1961 (umur 62–63)KebangsaanAmerika SerikatAlmamaterSanta Clara UniversityKarya terkenalSleep Demons, Five Quarts, The Anatomist, Insomniac CityPenghargaanGuggenheim FellowshipPasangan hidupOliver Sacks (dec'd.)Websitebillhayes.com William Brooke Bill Hayes (kelahiran 1961) adalah seorang penulis non-fiksi dan fotografer Amerika Serikat. Ia menulis empat buku – Sleep Demons, Five Quarts, The Anatomist, dan Insomniac City[1] – dan memproduksi satu...

 

Francesco II GonzagaBiografiKelahiran10 Agustus 1466 Mantova Kematian29 Maret 1519 (52 tahun)Mantova Penyebab kematianSifilis Tempat pemakamanchurch Santa Paola (en) KegiatanPekerjaanCondottiero Periode aktif1484 (Kalender Masehi Gregorius)  –  1519 (Kalender Masehi Gregorius) Lain-lainGelar bangsawanMargrave (en) KeluargaWangsa Gonzaga Pasangan nikahIsabella d'Este (en) (1490 (Kalender Masehi Gregorius)–) AnakFederico II Gonzaga, Duke of Mantua (en)Eleonora Gonzaga (en)Erco...

 

Questa voce sugli argomenti Mauritania e storia contemporanea è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Proteste in Mauritania del 2011-2012parte della Primavera arabagiovani manifestanti a Nouakchott il 25 aprile 2011.Data25 febbraio 2011 - 2012 LuogoMauritania Causa desiderio di cambiamenti economici e politici Schieramenti Gruppi di opposizione mauritani Movimento del 25 febbraio UNEM Moviment...

James Inhofe Portrait officiel de James Inhofe (2018). Fonctions Sénateur des États-Unis 16 novembre 1994 – 3 janvier 2023(28 ans, 1 mois et 18 jours) Réélection 5 novembre 19965 novembre 20024 novembre 20084 novembre 20143 novembre 2020 Circonscription Oklahoma Législature 103e, 104e, 105e, 106e, 107e, 108e, 109e, 110e, 111e, 112e, 113e, 114e, 115e, 116e et 117e Prédécesseur David Boren Successeur Markwayne Mullin Président du Comité des forces armées du Sénat de...

 

Philip of Hesse redirects here. For Prince Philipp of Hesse (1896–1981), see Prince Philipp of Hesse-Kassel. This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Philip I, Landgrave of Hesse – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2021) (Learn how and when to remove this template message) Landgr...

 

Article principal : Géographie de l'Allier. L'Acolin au sud de Decize. L'Allier à Moulins. La liste des cours d'eau de l'Allier présente les principaux cours d'eau traversant pour tout ou partie le territoire du département français de l'Allier dans la région Auvergne-Rhône-Alpes. Les cours d'eau sont ordonnés selon leur origine naturelle (fleuve, rivières ou ruisseaux) ou artificielle (canaux). Pour chacun d'entre eux sont précisés : sa classe, sa longueur totale, le cou...

NCAA Men's Division I Basketball ChampionshipSport Pallacanestro TipoSquadre di college Paese Stati Uniti OrganizzatoreNational Collegiate Athletic Association TitoloCampione NCAA Division I CadenzaAnnuale Aperturamarzo Chiusuraaprile Partecipanti68 FormulaEliminazione diretta Sito Internetncaa.com StoriaFondazione1939 Detentore UConn Huskies (6) Record vittorie UCLA Bruins (11) Ultima edizioneTorneo di pallacanestro maschile NCAA Division I 2024 Modifica dati su Wikidata ...

 

For other uses, see Pokey (disambiguation). POKEY in an Atari 130XE POKEY, an acronym for Pot Keyboard Integrated Circuit,[1] is a digital I/O chip designed by Doug Neubauer at Atari, Inc.[2] for the Atari 8-bit computers. It was first released with the Atari 400 and Atari 800 in 1979 and is included in all later models and the Atari 5200 console. POKEY combines functions for reading paddle controllers (potentiometers) and computer keyboards as well as sound generation and a s...

 

Cet article est une ébauche concernant Los Angeles. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Carte de la ville de Los Angeles et de ses quartiers. La liste des quartiers de Los Angeles recense une majorité des quartiers reconnus de la plus grande ville de Californie et de la deuxième ville la plus peuplée des États-Unis, Los Angeles. On pourrait croire que la ville de Los Angeles ne comprend que les ...

Questa voce o sezione sull'argomento siti archeologici della Francia non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Roc-aux-SorciersLocalizzazioneStato Francia LocalitàAngles-sur-l'Anglin Mappa di localizzazione Modifica dati su Wikidata · ManualeCoordinate: 46°42′17.4″N 0°52′38.76″E / 46.704834°N 0.877432°E46.704...

 

Situation or object that can cause damage For other uses, see Hazard (disambiguation). A hazard pictogram to indicate a hazard from a flammable substance. A hazard is a potential source of harm. Substances, events, or circumstances can constitute hazards when their nature would potentially allow them to cause damage to health, life, property, or any other interest of value. The probability of that harm being realized in a specific incident, combined with the magnitude of potential harm, make ...

 

Ancient human settlement Selinus redirects here. For other uses, see Selinus (disambiguation). SelinunteΣελινοῦςThe Temple of Hera at Selinunte (Temple E)Shown within ItalyLocationMarinella di Selinunte, Province of Trapani, Sicily, ItalyCoordinates37°35′1″N 12°49′29″E / 37.58361°N 12.82472°E / 37.58361; 12.82472TypeSettlementArea270 ha (670 acres)HistoryFounded628 BCAbandonedApproximately 250 BCPeriodsArchaic Greece to Hellenistic p...

جزء من سلسلة مقالات حولالإسلام العقيدة الإيمان توحيد الله  الإيمان بالملائكة الإيمان بالكتب السماوية الإيمان بالرسل والأنبياء الإيمان باليوم الآخر الإيمان بالقضاء والقدر أركان الإسلام شهادة أن لا إله إلا الله وأن محمد رسول الله إقامة الصلاة  إيتاء الزكاة  صوم رم�...

 

American professional wrestler KaunKaun in September 2021Birth nameJasper Kange[1]BornMinneapolis, Minnesota, U.S.[2]Alma materLuther College[1]Professional wrestling careerRing name(s)Bishop Kaun[2]Bishop Khan[2]Jasper Kaun[2]Kaun[3]Billed height6 ft 0 in (183 cm)[3]Billed weight237 lb (108 kg)[3]Billed fromMinneapolis, Minnesota, U.S.[3]Trained byR.J. Meyer[4]Joey Mercury[4&#...

 

1961 novel by John le Carré Call for the Dead First editionAuthorJohn le CarréLanguageEnglishSeriesGeorge SmileyGenreCrime, spy novelPublished1961PublisherGollanczPublication placeUnited KingdomMedia typePrint (hardback & paperback)Pages157 ppISBN0-7434-3167-7Followed byA Murder of Quality  Call for the Dead is John le Carré's first novel, published in 1961. It introduces George Smiley, the most famous of le Carré's recurring characters, in a story about East German spi...

This article is part of a series onPolitics of the European Union Member states (27) Austria Belgium Bulgaria Croatia Cyprus Czech Republic Denmark Estonia Finland France Germany Greece Hungary Ireland Italy Latvia Lithuania Luxembourg Malta Netherlands Poland Portugal Romania Slovakia Slovenia Spain Sweden Candidate countries Albania Bosnia and Herzegovina Ge...

 

American jazz guitarist (1923–1968) Wes MontgomeryPhoto of Montgomery during a recording session in the mid-1960sBackground informationBirth nameJohn Leslie MontgomeryBorn(1923-03-06)March 6, 1923Indianapolis, Indiana, USDiedJune 15, 1968(1968-06-15) (aged 45)Indianapolis, IndianaGenresJazzOccupation(s)MusicianInstrument(s)GuitarYears active1947–1968LabelsPacific Jazz, Riverside, Verve, A&MWebsitewesmontgomery.comMusical artist John Leslie Wes Montgomery (March 6, 1923 – June 1...

 

У слова «Скрябин» есть и другие значения; см. Скрябин. Скрябин Основная информация Жанр 1989—2000, 2002: постпанк, синти-поп, новая романтика, после 2000: поп-рок Годы 1989 — настоящее время Страны  СССР, Украина Место создания Новояворовск Другое название Скрябін Языки украин�...

13th governor of Arkansas Thomas James Churchill13th Governor of ArkansasIn officeJanuary 13, 1881 – January 13, 1883Preceded byWilliam R. MillerSucceeded byJames H. Berry16th Treasurer of ArkansasIn officeNovember 12, 1874 – January 12, 1881GovernorAugustus H. GarlandWilliam R. MillerPreceded byRobert C. NewtonSucceeded byWilliam E. Woodruff, Jr.14th Postmaster of Little Rock, ArkansasIn officeSeptember 11, 1857 – March 26, 1861Nominated byJames BuchananP...

 

Typical Baroque church in the Czech countryside (Church of St. Nicholas, Častrov). Czech Baroque architecture refers to the architectural period of the 17th and 18th century in Bohemia, Moravia and Silesia, which comprised the Crown of Bohemia and today constitute the Czech Republic. The Baroque style also changed the character of the Czech countryside (churches and chapels in Czech countryside are mostly Baroque).[1] Czech Baroque architecture is considered to be a unique part of th...