Історія вулиці почалася у XV столітті як сполучення між Ринком та Битомською брамою, яка розташовувалася на місці сучасної площі Свободи. Спочатку вулиця називалась Битомською (пол.Ulica Bytomska), згодом — Грошовицькою (пол.Ulica Groszowicka)[1]. Тогочасна забудова три—чотириповерховими кам'яницями частково збереглася донині.
Частина від площі Свободи до вулиці Дамрота була прокладена та забудована на початку XIX століття, після того, як в 1822 році було розібрано міський барбакан. За планом ця вулиця носила назву Краківське Передмістя (нім.Krakauer Vorstadt, Кракауер Форштадт)[2]. 1842 року вся вулиця отримала назву Краківська (нім.Krakauer Straße, Кракауер Штрассе), проте в народі залишився поділ на «велику Краківську», яка йшла від двірця до площі Свободи, та «малу Краківську» — від площі Свободи до Ринку. З будівництвом у 1845 році станції Ополе-Головне в кінці вулиці вона стала однією з головних магістралей міста, отримавши народну назву до світу (пол.do świata), оскільки залізниця того часу була основним засобом зв'язку Ополя з зовнішнім світом. У 1850-ті та 1860-ті роки вулиця інтенсивно забудовувалась, переважно у стилі неоренесансу. У XIX та на початку XX вулиця була однією з наймодніших у місті, на ній знаходилися найвишуканіші кав'ярні та готелі міста та елегантні магазини. Завдяки популярності Краківської серед заможної молоді вулицю часто називали «шлях до шлюбу»[3].
У 1933 році вулицю було перейменовано на Гельмут Брюкнерштрассе (нім.Helmut Brücknerstrasse) на честь гауляйтера Гельмута Брюкнера, а з 1937 року вона носила ім'я райхспрезидента Пауля фон Гінденбурга — Гінденбургштрассе (нім.Hindenburgstrasse). Під час Другої Світової війни частина будівель на вулиці була зруйнована, включно із встановленим у 1891 році пам'ятником Вільгельму I[3].
У післявоєнні роки вулицю було перейменовано на вулицю Сталіна (пол.Ulica Stalina)[3], частково на місці старої забудови було зведено три—п'ятиповерхові будівлі у стилі конструктивізму. У 1950-тих роках вулиці повернуто історичну назву Краківська. У 1970 році на площі Свободи було споруджено 15-метровий Пам'ятник борцям за Ополе.
До 2003 року вулиця Краківська підпорядковувалась правилам так званої «нульової смуги» (пол.strefa zero), згідно з якими міська рада Ополя мала право самостійно визначати організації, які мали право орендувати офіси на цій вулиці. Після скасування «нульової смуги» на Краківській розташовуються переважно офіси банків[4]. У 2008 році на Краківській відбулася виставка мармурових скульптур, три з яких станом на літо 2009 року залишилися стояти на вулиці, що викликало неоднозначну реакцію серед жителів міста[5].
Будівлі
Головна пошта (Краківська, 46)
У забудові вулиці Краківської домінують будівлі у стилі неоренесансу середини XIX століття та післявоєнного конструктивізму. На цій вулиці, починаючи з 1840-вих років розташовуються найбагатші та найвишуканіші заклади Ополя. Традиційно на Краківській розташовані дорогі готелі та ресторани, а з 2003 року на вулиці сконцентровано найбільше відділень банків у місті[4].
