Врублевський Тадеуш

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Врублевський.
Врублевський Тадеуш
пол. Tadeusz Stanisław Wróblewski, лит. Tadas Vrublevskis, рос. Фаддей Евстафьевич Врублевский
ПсевдоT. Woronin
Народився8 листопада 1858(1858-11-08)
Вільнюс, Російська імперія[1]
Помер3 липня 1925(1925-07-03) (66 років)
Вільнюс, Віленське воєводство, Польська Республіка[1]
Похованняцвинтар Расу
Країна Російська імперія
 Литва
 Польська Республіка
Діяльністьюрист, адвокат
Галузьправо[2] і Бібліофілія[2]
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Знання мовпольська[2]
РідHouse of Wróblewski (Ślepowron)|[d]
БатькоEustachy Wróblewskid
МатиEmilia Wróblewskad
Брати, сестриAugustyn Wróblewskid

Тадеуш Врублевський (пол. Tadeusz Stanisław Wróblewski, лит. Tadas Vrublevskis, рос. Фаддей Евстафьевич Врублевский; 8 листопада 1858, Вільно — 3 липня 1925, Вільно) — правознавець, адвокат, громадський діяч Віленського краю, бібліофіл.

Біографія

Тадеуш Врублевський народився 8 листопада 1858 в сім'ї відомого лікаря-гомеопата Євстафія Врублевського, брат польського біохіміка Августина Врублевського. Його дядько Валерій Антоній Врублевський був одним з лідерів січневого повстання в Литві, а згодом генералом Паризької комуни.

З 1877 року навчався в Санкт-Петербурзької Медико-хірургічної академії. У 1880 році за звинуваченням у приналежності до таємної революційної організації в Варшаві був висланий до Тобольської губернії.

У 1886 році закінчив Санкт-Петербурзький університет. У 1891 році повернувся у Вільно, працював адвокатом. Під час Революції 1905—1907 років захищав права її учасників в російських судах. Особливо став відомий захистом на судовому процесі одного із керівників Севастопольського збройного повстання 1905 Петра Шмидта[3].

У 1912 році у Вільно заснував публічну бібліотеку Врублевських. З 1922 року був членом Литовського наукового товариства. Збирав книги, стародавні рукописи, документи, карти, плани, фотографії, листівки про історію Литви і Вільнюса.

Співпрацював у журналі «Visuomenė». Автор статей з питань статистики, права, історії Вільнюса, землеволодіння в Литві, бібліотекознавства, бібліографії.

Найважливіші книги: «Über die Denkschrift der bedrückten Fremde Völker Russland» (1915), «Naród i samookreślenie narodowe» (1919), «Uwagi o projekcie P. Hymansa» (1921).

Похований на кладовищі Расу.

На його честь названа одна із вулиць у старої частині міста Вільнюс.

Примітки

  1. ↑ а б Freebase Data Dumps — Google.
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Томас Венцлова: Vilniaus. Vardai, Vilnius 2006, ISBN 9986-830-96-6, S. 212.

Посилання