Громадянська війна між двома основними ворогуючими фракціями військового уряду Судану, Збройними силами Судану (ЗСС) під керівництвом Абделя Фаттаха аль-Бурхана та воєнізованими Силами швидкого реагування (СШР)[en] та їх союзниками (разом коаліцією Джанджавід) під керівництвом їх лідера Мухаммеда Хамдан Дагало, розпочався під час Рамадану 15 квітня 2023 року. Три другорядні (нейтральні) фракції також брали участь у бойових діях: Об’єднані сили оборони Дарфура[en], Визвольний рух Судану (аль-Нур) під керівництвом Абдула Вахіда ан-Нура, і Народний визвольний рух Судану (північне крило) під керівництвом Абделазіза аль-Хілу. Бойові дії були зосереджені навколо столиці Судану міста Хартум та регіону Дарфур. Станом на 14 листопада 2024 року лише в одному штаті Хартум було вбито щонайменше 61 000 людей, з яких 26 000 були прямим наслідком насильства. Станом на 5 липня 2024 року понад 7,7 мільйона були внутрішньо переміщеними особами, а ще понад 2,1 мільйона втекли з країни як біженці. Багато мирних жителів у Дарфурі загинули під час різанини в Масаліті.
Інциденти з масовими жертвами
Напади на лікарні
У конфлікті в Судані обидві сторони потенційно скоїли військові злочини проти медичних закладів і персоналу, про що свідчить дослідження BBC News Arabic. Авіаційні бомбардування та артилерійський вогонь були націлені на лікарні, коли пацієнти були всередині, а медичний персонал був обраний для атак, і все це є потенційними військовими злочинами. Більшість лікарень у Хартумі закрилися через тижні бойових дій, що вплинуло на доступ мирних жителів до медичної допомоги. Супутникові дані, обширний аналіз контенту, створений користувачами, і свідчення лікарів підтверджують руйнівний вплив на заклади охорони здоров’я[2].
Жінки та дівчата віком від 12 років зазнавали сексуального насильства, включаючи зґвалтування та сексуальне рабство. ЗСС та арабські ополченці вчиняли сексуальне насильство проти суданок, іноземок, і особливо проти масаліток та неарабських представниць жіночої статі. Експерти ООН стверджують, що зґвалтування використовували як «інструмент для покарання та тероризування громад».