У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Войтович.
Войтович Олександр Ігорович (1971, Львів) — український художник. Відомий оригінальним трактуванням жіночого образу. Портрет та оголена натура — основна тема його творчості.
Біографія
Олександр Войтович здобув освіту у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша та Львівській академії мистецтв. Дипломна робота на тему "Музи", керівник професор І.Боднар
1994 Участь у виставці молодих художників «Одна для всіх», Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1995-1996 Міжнародні пленери, Будапешт
1997-2000 Закарпатський художній музей ім. Й.Бокшая, Ужгород
1998 «Мистецтво на зламі тисячоліть», Музей етнографії та художнього промислу НАН України, Львів
1999 Перший авторський проєкт «Inspiratio» з артгрупою «Поліхромія»[1];— візуальне проникнення у минуле та трансформація таємного у сучасне. Проєкт викликав ажіотаж та неоднозначні відгуки, Культурно-мистецький центр Дзиґа (об'єднання), Львів
2000 Лауреат осіннього салону «Високий замок»[2] за диптих «Об'єктивна реальність» у співавторстві з Іванкою Войтович, Львівський палац мистецтв
2001 Персональна виставка «Capriccio…» — гротесковий еротизм на тлі галицького консерватизму, галерея «Гердан», Львів
2002-2004 Участь у виставках в Іспанії -
- Благодійний проєкт «Originales Solidarios», Барселона-Валенсія
- Персональна виставка, La Galeria de Soledad Arroyo Gill, Толедо
- Centro Municipal de las Artes de Alcorcon, Мадрид
- Galeria Nova Rua, Луґо (Іспанія)
- I PREMIO INTERNACIONAL de ARTES PLASTICAS «Aires de Cordoba»[3], премія в номінації рисунок та персональна виставка в галереї «Aires de Cordoba», Кордова
2003 Персональна виставка «Жіночі примхи», Будапешт , Угорщина
2003-2006 Участь у виставках в Польщі
- «Lemkowskie Jeruzalem», Горлиці — Краків — Вроцлав
- Міжнародне трієнале живопису «Срібний квадрат», Перемишль
- «Lwowskie klimaty», галереї BWA, Кельці — Островець Св. — Сандомир
- Створення колекції з творів Іванки та Олександра Войтович для культової кав'ярні Львова «Світ кави»
2004 Виставка еротичного мистецтва «Яблуко від Єви», галерея «Ужгород»
- Угорський артпроєкт в Minoritenkloster, Туллн, Австрія
2005 PREMIO WEB COLOR 2005, відзнака в номінації живопис, галерея «Kleinos», Італія
- Проєкт галереї старовини «Три корони», Львів — Київ
2006 Спільно з поетом Олександр Гаврош видання поетичної збірки «Тіло лучниці», що стало спробою витворити міф ідеальної жінки шляхом синтезу поезії та живопису
2006-2009 Серія персональних артпроєктів
- «Алегорія в обцасах», галерея «Зелена канапа», Львів
- «EKCTAZ. Вихід за межі повсякденності» [4]— звернення до ідеї сакральності тіла що переживає екстаз та спроба зрозуміти природу екстазу, Музей Ідей, Львів
- «Salome і не тільки …», Київський академічний Молодий театр[5]
- «Шляхетні розваги в десяти портретах»[6] - пошук ідеального жіночого образу через шляхетну приналежність, Музей Ідей, Львів
- «Львівські штучки», галерея «Срібні дзвони», Київ
2007-2008 Ідея та організація еротичних артпроєктів «Приборкання Ероса» - чоловічий і жіночий формат, галерея «Зелена канапа», Львів
2009 Відкриття власної галереї «Art Atelier Voytovych» у Львові де представлені колекції живопису, рисунку та декорів від Іванки та Олександра Войтович
2009-2010 Пленери в Угорщині, Балатонфьолдвар та Вац
2010 Персональні виставки
- «KavART», кав'ярня «Світ кави», Львів
- «Таємний портрет», Art Atelier Voytovych, Львів
- "Спокуса святого Антонія", галерея "Зелена канапа", Львів
- "Coffee woman", в рамках проєкту «KavART», кав'ярня «Світ кави», Львів
Роботи
-
Споглядання
-
Зоряна Кушплер у Львові
-
Література
- Боднар О. — Л. Тайна втілення. — Ужгород: Карпати, 2009. — С. 237—239. — Фото: с. 227, 270. — ISBN 978-966-671-179-6.
- Гаврош О. Тіло лучниці. — Л.:Піраміда, 2006. — 56 с. — Ілюстрації: О. Войтович. — ISBN 966-8522-69-6.
- Дідик Н. Основи композиції. — Ужгород: Мистецька лінія, 2009. — С. 44. — ISBN 978-966-8764-96-7.
- Домарадзкая О. Теория соблазна // Domus design. — 2011. — № 5(90). — С. 29.
- Космолінська Н. Мистецькі посиденьки на «Заленій канапі» // FINE ART. — 2009. — № 4. — С. 114 — 115.
- Мокрані А. Таємниця тіла в естетиці Олександра Войтовича // Muza-ua. — 2011. — № 2. — С. 42 — 45.
- Черватюк Л. Жіночий образ у сучасному українському мистецтві. — К.: Навчальна книга, 2007. — C. 33 — 34. ISBN 978-966-329-110-9.
- Шумилович Б. Жінки, картини та алегорії на обцасах // Образотворче мистецтво. — 2008. — № 4. — С. — 92—93. — ISSN 0130-1799.
- Ivanka és Alexander Voytovics festőművész család // Fészekrakó. — 2003. —III.évfolyam 1.szám — P. 3, 58-59. HU ISSN 1587-1304.
Примітки
Посилання
Офіційний сайт художника [Архівовано 17 березня 2011 у Wayback Machine.]
Центр міської історії Центрально-Східної Європи
Культурно-інформаційний центр у складі Посольства України в Румунії
Новини Посольства
Олександр Войтович: "Жінка як тіло" [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
Нагорода в проєкті "ВЕСЕЛКА"
Вернісаж виставки українських художників
Оголена в місячному ореолі [Архівовано 8 липня 2011 у Wayback Machine.]
Модерне мистецтво як препарування класики [Архівовано 5 листопада 2004 у Wayback Machine.]
Шляхетні поривання Олександра Войтовича [Архівовано 13 січня 2013 у Archive.is]
Виставка "Спокуса св.Антонія"
Coffee woman [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
| Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (березень 2018) |