Михайло Флегонтович Владимирський-Буданов
рос. Михаил Флегонтович Владимирский-Буданов
Народився	15 (27) травня 1838 або 11 (23) травня 1838  Бороздіно
Помер	24 березня (6 квітня) 1916 (77 років) або 25 березня (7 квітня) 1916 (77 років)  Київ
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, правник, викладач університету
Alma mater	Київський університет
Галузь	історія права
Заклад	Петербурзька академія наук Імператорський університет Святого Володимира[1]
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук, член-кореспондент
Членство	Петербурзька академія наук
Нагороди	Уваровська премія
Владимирський-Буданов Михайло Флегонтович у Вікісховищі

Владимирський–Буданов [Володимирський-Буданов] Михайло Флегонтович (рос. Михаи́л Флего́нтович Влади́мирский-Буда́нов, 15 (27) травня 1838(18380527), с. Бороздіно Веньовського повіту Тульської губернії — 24 березня (6 квітня) 1916, Київ) — український та російський історик, доктор російської історії, ординарний професор історії російського права в Київському університеті св. Володимира, член-кореспондент Петербурзької АН від 1903 року.

Син сільського священника. Навчався в Веньовському духовному училищі, далі — в Тульській духовної семінарії, яку закінчив у 1857 році. Потім до 1860 року — в Київській духовній академії. У 1860 році вступив на навчання до Київського університету на історико-філологічний факультет, і закінчив його у 1864 році зі ступенем кандидата. Був залишений стипендіатом в університеті для приготування до професорського звання і, одночасно, в цьому ж році вступив на педагогічні курси, відкриті при київських гімназіях. У 1865 році здав магістерський іспит.

У 1869 році написав і захистив дисертацію «Німецьке право в Польщі і Литві» (1868), за яку крім ступеня магістра отримав Уваровську премію. Протягом року перебував за кордоном, де переслухав майже повний курс лекцій відомих правознавців Вангерова К. А. та Блюнчлі Й. К.; по поверненню в Російську імперію в Кенігсберзькій університетській бібліотеці познайомився з низкою видань німецько-польського міського права. Викладав у Демидівському юридичному ліцеї м. Ярославль зі званням екстраординарного професора загальний курс історії російського права, в який включив західно-російське право.

У 1874 році після захисту в Харківському університеті дисертації «Держава і народна освіта Росії XVIII в.» (рос. Государство и народное образование России XVIII в.) дістав ступінь доктора права. У Харківському університеті в травні 1874 р. був затверджений у ступені доктора російської історії.

Від травня 1875 р. — ординарний професор Київського університету, на кафедрі історії російського права, де читав лекції до 1915 року.

Упродовж 1882–1916 рр. — головний редактор Київської археографічної комісії. У 1887–1893 рр. — голова Історичного товариства Нестора-літописця, дійсним членом якого був від 1875 року. Особисто підготував 5 томів видання «Архів Південно-Західної Росії» (рос. Архив Юго-Западной России), опублікував під своєю редакцією 23 томи.

Значною мірою наукові інтереси М. Ф. Владимирського-Буданова зосереджувалися у сфері історії та історії права литовсько-руської держави. Вчений разом з професором Ф. І. Леонтовичем (обидва — учні М. Д. Іванішева) був засновником київської історико-юридичної школи (школи істориків західно-російського права).

• (рос.)Владимирский-Буданов М. Ф., Обзор истории русского права. — 7-е изд. — Петроград — Киев: Н. Я. Оглоблин, 1915. — 699 с.
• (рос.)Владимирский-Буданов М. Ф., Хрестоматия по истории русского права. Вып. 1—3. — Ярославль: Тип. Г. В. Фальк, 1871—1875.
• (рос.)Владимирский-Буданов М. Ф., Государство и народное образование в России с XVIII-го века. Ч. 1. — Ярославль: Тип. Г. В. Фальк, 1874. — 325 с.
• (рос.)Владимирский-Буданов М. Ф., Земские соборы в Московском государстве, по поводу статьи В. И. Сергеевича в «Сборнике госуд. знаний». — «Киев. унив. изв.», 1875. — 18 с.
• (рос.)Владимирский-Буданов М. Ф., Об обязательности народного образования в России // «Педагог. музей», 1876;
• (рос.)Владимирский-Буданов М. Ф., Отношения между Литовским статутом и Уложением царя Алексея Михайловича [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Сборник государственных знаний. Том IV. Под ред. В. П. Безобразова. СПб., 1877. — (с. 3 (336) — 38 (371)).
• (рос.)Владимирский-Буданов М. Ф., Неизданные законы юго-западных славян. Законник гор. Каствы и закон общины Вепринской // «Жур. Мин. нар. просв.», 1881;
• (рос.)Владимирский-Буданов М. Ф., История Императорского Университета св. Владимира. — Киев: Тип. Имп. ун-та св. Владимира, 1884. — Т.1. — 674 с.
• (рос.)Владимирский-Буданов М. Ф., Очерки по истории Литовского государства. — К., 1889. — 407 с.
• (рос.)Владимирский-Буданов М. Ф., Разбор сочинения М. Ясинского «Главный Литовский трибунал». — К., 1904. — 58 с.

• Герасимова Г. П., Владимирський–Буданов Михайло Флегонтович // Енциклопедія сучасної України [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.], сайт «Інститут енциклопедичних досліджень НАН України»
• Владимирський-Буданов [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 490. — ISBN 966-7492-00-X.
• Владимирський-Буданов Михайло Флегонтович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Профіль М. Ф. Владимирського-Буданова на сайті «Веневский уезд» [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

1. ↑ Мякотин В. А. Владимирский-Буданов, Михаил Флегонтович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIа. — С. 636–637.
   d:Track:Q23892903d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24366863d:Track:Q4310254