Висоцька Ізольда Костянтинівна

Висоцька Ізольда Костянтинівна
рос. Иза Константиновна Высоцкая
Ім'я при народженнірос. Иза Константиновна Мешкова
Народилася22 січня 1937(1937-01-22)
Горький, РРФСР, СРСР
Померла20 липня 2018(2018-07-20) (81 рік)
Нижній Тагіл, Q104720447?, Свердловська область, Росія
ПохованняЄкатеринбург
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьакторка
Alma materШкола-студія МХАТ
Знання мовросійська
Роки активностіз 1958
У шлюбі зВолодимир Висоцький
Нагороди
заслужений артист РРФСР народний артист Російської Федерації

Ізольда (Іза[1]) Костянтинівна Висоцька (до шлюбу Мєшкова, у першому шлюбі Жукова; 22 січня 1937, Горький - 20 липня 2018, Нижній Тагіл) — радянська і російська актриса, мемуаристка, Народна артистка Росії (2005)[1].

Перша дружина Володимира Висоцького, з 25 квітня 1960 по 1965 рік.

Біографія

Іза Висоцька народилася 22 січня 1937 року у місті Горький (нині Нижній Новгород).

Закінчила Школу-студію МХАТ у 1958 році. Працювала акторкою у Києві (Театр ім. Лесі Українки, 1958-59), у Ростові-на-Дону (1963-), Пермі, Володимирі та Лієпаї.

Проживала до останніх днів життя в Нижньому Тагілі, з 1970 року працювала в Нижньотагільському драматичному театрі.

Померла 20 липня 2018 року на 82-му році життя[2]. Прощання з Ізольдою Костянтинівною відбулося 22 липня[3]. Ізольда Костянтинівна заповідала кремувати себе, а урну з її прахом її син Гліб відвезе до Єкатеринбурга.[4]

Родина

  • перший чоловік — Жуков (1954-1959).
  • другий чоловік (25 квітня 1960 - травень 1965[5]) — Володимир Висоцький.
    • дочка (04.08.1963 - 07.08.1963)[6].
    • син — Гліб Висоцький (нар. 1 травня 1965)[7], його батько не Володимир Висоцький, живе в Єкатеринбурзі[4][8].
    • племінник - Кирило[4].

Звання

Бібліографія

Іза Висоцька - авторка книг спогадів про Володимира Висоцького:

  • "Коротке щастя на все життя". - М: Молода гвардія, 2005, 182 с. («Бібліотека спогадів. Близьке минуле. Мала серія») ISBN 5-235-02855-4
  • «З тобою ... без тебе» / Спогади, щоденникові записи, вірші, фрагменти писем. - Екатеринбург: Південно-Уральське книжкове видавництво, «Музей Володимира Висоцького», 2017, 272 с., Фотоіл.; 1000 прим. ISBN 978-5-7688-1134-1

Примітки

  1. ↑ а б в Почётное звание присвоено указом президента России № 1153 от 1 октября 2005 года. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 31 січня 2022.
  2. ↑ Скончалась Народная артистка России, первая жена Владимира Высоцкого Иза Высоцкая. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
  3. ↑ «На прощании люди стали апплодировать ей»: Нижний Тагил простился с актрисой Изой Высоцкой. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
  4. ↑ а б в «Иза Высоцкая умерла на руках у сына»: коллеги о последних днях первой жены Владимира Высоцкого. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
  5. ↑ Иза Высоцкая: история любви с Владимиром — МК. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
  6. ↑ Высоцкая, 2005, с. 164—166.
  7. ↑ а б Первая жена Высоцкого: Мой сын — не от Володи!. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
  8. ↑ До сих пор его люблю: умерла первая жена Высоцкого Изольда — МК. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.

Література

  • Высоцкая И. К. Короткое счастье на всю жизнь. — М. : Молодая гвардия, 2005. — 182 с. — (Библиотека мемуаров: Близкое прошлое: Малая серия; Вып. 1) — ISBN 5-235-02855-4.

Посилання