Виключна морська економічна зона України — це, прилеглі до України акваторіїЧорного моря, з усіма природними ресурсами, які лежать за межами державної території України (її територіальних вод, хоча самі територіальні води теж можна вважати продовженням економічної зони) і по праву вважаються водами відкритого моря. Мають спеціальний правовий статус, за яким у цих водах дозволене перебування і рух різних іноземних транспортних засобів, діяльність людей-іноземців, яка відповідає екологічним та іншим вимогам Міжнародного морського права крім тієї, завданням якої є отримання прибутку. Тобто в цих акваторіях лише Україна і її народ, мають виключні права на розвідку, добування і керівництво всіма природними ресурсами цього регіону, зокрема: вилов морських тварин, риби, видобуток вуглеводнів, створення і використання штучних островів, безпечних для довкілля установок і споруд, а також проведення наукових досліджень; або інша держава, якій Україна на рівних умовах, це дозволила. В іншому разі, це вважатиметься порушенням інституту виключної (морської) економічної зони, українського законодавства, спробою завдання Україні економічних збитків. З іншого боку, Україна має виключні права та зобов'язується перед міжнародною спільнотою, підтримувати у цій зоні сталу екологічну рівновагу і порядок.
Ширина виключної (морської) економічної зони становить до 200 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України, але економічна зона України має менші розміри, що пояснюється конфігурацією узбережжя, відносно малою величиною моря і наявністю інших сусідніх чорноморських держав, що мають морські узбережжя.
Географічне положення виключної економічної зони України
Ця зона займає велику частину Чорного моря, його північ і деякі центральні райони, становить 72 658 км², з 82 тис. км², яку займала раніше, (близько 9 тис. км² чорноморського шельфу поблизу острова Зміїний, або 79,34 % спірної території, згідно з рішенням Міжнародного Суду в Гаазі3 лютого2009 року було передано і закріплено за Румунією, оскільки визнали, що ці води не можуть впливати на розширення економічної зони України (докладніше у статті: Процес «Румунія проти України»). Вона межує на південному заході з економічною зоною Румунії до стику румунської, болгарської та турецької економічних зон на крайньому південному заході, на півдні — з економічною зоною Туреччини, на сході — з економічною зоною Росії. Північною межею виключної (морської) економічної зони України в Чорному морі є зовнішня межа українських територіальних вод. Акваторії розташовані на півдні помірного поясу в зоні степів, мають помірно континентальний клімат, південні межі проходять в зонах, яким властиві риси субтропічного кліматусередземноморського типу. Вода тільки в північних районах в найсуворіші зими може покриватися плавучою кригою. Температура води взимку — від 4 °C до 9 °C, влітку — від 21 °C до 24 °C, солоність зимою — 17 — 18 проміле, влітку — 12 — 18 проміле. Основну площу зони складає Чорноморський континентальний шельф (майже вся західна частина зони), на південь від Криму дно глибше (трошки понад 2000 м).
Зміни внаслідок агресії Росії
В березні 2014 р. Росія розпочала війну з Україною та анексувала Кримський п-ів. Хоча Україна та світ цього не визнали, але Росія владнала на свій розсуд кордони територіальних вод та економічних зон. Позбавивши Україну більшої частини виключної морської зони. Це території навколо півострова, в тому числі в центрі Чорного моря. Територія української ВЕЗ змістилася на північ та вже не межувала з турецькою[1][2].
Режим охорони
Виключну морську економічну зону України охороняють сили Морської охорони (Загони морської охорони та Дивізіон кораблів і катерів спеціального призначення Морської охорони), що підпорядковуються Державній прикордонній службі України. Повітряний і підводний простір охороняють Збройні Сили України.