Вестманові острови або Вестманнаейяр (ісл.Vestmannaeyjar) — муніципалітет, що розміщується на невеликому (близько 15 км²) архіпелазі на півдні від берегів острова Ісландія.
Вестманові острови лежать на шляху перельотів багатьох видів птахів. Деякі види гніздуються на архіпелазі.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 10 °C (50 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 1.1 °С (34 °F).[1]
Точна дата відкриття островів невідома, але вважається, що архіпелаг відкрили ірландські мореплавці та вікінги одночасно з Ісландією. Острови відомі тим, що в 1627 році були захоплені османським флотом і берберськими піратами, які поневолили місцеве населення в рабство і протягом 5 років використовували ці острови в якості своєї бази для операцій в Атлантичному океані. Вдруге про архіпелаг заговорили в 1960-х рр, коли на південний захід від нього утворився новий острів Суртсей. Вулканічна діяльність, як і в самій Ісландії, дуже активна. Велике виверження в 1973 році змусило евакуювати населення Геймаея. По його закінченні на місці луки утворилася гора висотою близько 200 метрів.
Походження назви
В перекладі з ісландської Вестманнаейяр означає «острови західних людей», що нагадує про перших поселенців цих місць — ірландців (котрих норвезькі вікінги називали «західними людьми»), рабів, що підняли бунт проти свого господаря, норвезького вікінга Хьйорлейва Хродмарссона, та втекли на ці острови.
Населення
Архіпелаг складається з одного населеного острова Геймаей та 13-ти маленьких безлюдних островів, а також декількох десятків скель та ухилів. Населення на грудень2006 року становило 4075 осіб.
Транспорт
Дістатися до архіпелагу можна або літаком, або поромом.