Вертеп – повість українського письменника Аркадія Любченка, написана, за його словами, «езопівською мовою»; вперше надрукована у журналі «Літературний ярмарок» у 1929 році[1]. Вважається найкращим твором у доробку автора[2].
Зміст
Повість не має загальної сюжетної лінії та складається з одинадцяти частин.
У вступній частині під назвою «Слово перед завісою», читачеві пропонується подивитися «вертеп» – мистецьке дійство, що, за характеристикою автора, є «зливою найрозмаїтіших кольорів та відтінків…грандіозним калейдоскопом». Автор закликає слідувати за цим каскадом фарб і звуків та зауважує на появу головної героїні – Жінки.
В наступній частині автор передає почуття від перечитаних забутих нотаток, що змушують замислитися над швидкоплинністю життя та неможливістю повернення у минуле. Ці його почуття підсилюються звуками траурного маршуШопена, картиною похорон та образом сумної жінки, яка ховає свого чоловіка.
Але незабаром кладовище залишається позаду та шлях автора пролягає у новий день, сповнений кольорами, які порівнюються із палітрою Анатоля Петрицького.
Далі – мова цифр, що говорять про торф, залізну руду, кам’яне вугілля, інші корисні копалини на які багата українська земля; слова поваги автора до робітника, завдяки якому руда та вугілля перетворюються у мартені на сталь та чавун.
Потім, згадуючи сумну жінку, автор раптом бачить її поруч із робітником. Вони захоплені розмовою та не звертають увагу на вітер, що несе грозу, але з першими ударами грому ховаються у хаті, куди їх запрошує автор, який в заключній частині повісті закликає до любові до життя.
Сприйняття
Підкреслюючи важливість твору, історик української літератури Юрій Шерех, зауважив, «… що «Вертепом» Любченка українська література сказала нове слово – і в змісті, і в формі»[3].
Також, за словами кандидата філологічних наук Лесі Пізнюк[4], «… «Вертеп»… підсумковий для романтики вітаїзму…та ваплітянського періоду творчості Любченка», який «…у новаційному за жанром творі спробував охопити історію становлення молодої країни, формування нової людини…»[5].
Примітки
↑Пізнюк, Л. В. (2017). Любченко Аркадій Панасович. Енциклопедія Сучасної України(укр.). Процитовано 5 грудня 2024.