Верещагін Григорій Єгорович
Верещагин Григорий Егорович
Народився	11 жовтня 1851(1851-10-11) село Полом, Глазовський повіт, В'ятська губернія
Помер	27 серпня 1930(1930-08-27) (78 років) місто Іжевськ, Удмуртська АРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	етнограф, письменник
Галузь	література, етнографія[1], церковне служінняd[1] і творче та професійне письмоd[1]
Знання мов	російська[2][1] і удмуртська[1]
Конфесія	православ'я

Григорій Єгорович Верещагін (*11 жовтня 1851, село Полом, В'ятська губернія — †27 серпня 1930, м. Іжевськ, Удмуртська АРСР) — російський та удмуртський письменник, релігійний діяч, фольклорист, бібліограф.

Народився в родині російського фермера. Закінчив Сарапульське реальне училище. Працював учителем у земських школах Удмуртії. Наприкінці XIX ст. прийняв духовний сан у Православній Церкві. Служив по селах Сарапульського краю, де вивчив удмуртську мову.

Верещагін — один з найбільших удмуртських етнографів, який провів десятки експедицій на власний кошт. Друкувався у серії «Записки императорского русского географического общества» (1886, 1889).

Поетичні твори удмуртською мовою відомі за публікаціями під псевдонімом Удморт. Більшість надрукована після падіння Російської імперії — у виданнях Вотської автономної області.

Автор шкільного підручника з удмуртської мови - одного з перших в удмуртомовній системі освіти Вотської автономної області.

Так звана «мултанська справа» 1892–1896 років мала безславний кінець і завдяки вченому Верещагіну, який спеціально приїздив на судові засідання, де виступав як захисник удмуртських картів. Його позицію високо оцінив публіцист Володимир Короленко, який працював на справі як журналіст.

• Domokos, Péter: Itäisten suomalais-ugrilaisten kansojen kirjallisuudesta, s. 65. Porvoo: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, 1983. ISBN 951-717-305-9.

• Верещагин Гр. Человеческие жертвоприношения вотяков^{[недоступне посилання з березня 2019]} // Известия Архангельского общества изучения Русского Севера. 1911. № 10, 12. (рос.)
• Сахарных Д. М. История «первого удмуртского стихотворения» // Живая старина. Журнал о русском фольклоре и традиционной культуре. No 2 (66). М., 2010. С. 52–55. (рос.)
• Его же. Шумиловская цитата: к биографии Григория Верещагина // Демидовские чтения на Урале. Тезисы докладов. Екатеринбург. Март 2-3. 2006. С. 397—398. (рос.)
• Его же. Был ли Григорий Верещагин автором стихотворения «Чагыр, чагыр дыдыке»? // Тезисы докладов XXXIII итоговой студенческой научной конференции УдГУ. Ижевск, 2005. С. 97-99. (рос.)

1. ↑ ^{а б в г д} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563