Видання заплановано на 35 томів, а також окремого тому «Росія» (рос.Россия). На 14 грудня 2015 року видано вступний том «Росія» (2004 р.) і 28 нумерованих томів енциклопедії[2]. Повністю видання планувалося випустити до 2016 року[3]. Закінчили видавати у 2017 році.
Обсяг видання
У вихідних даних всіх томів до 21-го включно значилося «у 30 томах». Починаючи з 22-го тому вказується «у 35 томах». Немає офіційних даних про запланований обсяг «ВРЕ»; в опублікованих словниках енциклопедії налічується близько 87 тис. статей.
Інтернет-версія
З січня 2016 року (раніше як термін початку роботи значився початок у 2017 р.) планується запуск інтернет-версії Великої російської енциклопедії (в обсязі випущених до цієї дати «паперових» томів). Передбачається, що це буде класична електронна енциклопедія з безкоштовним доступом до матеріалів, що володіє перехресними посиланнями й повнотекстовим пошуком, розміщена на окремому сайті. Поряд з оцифрованою базовою (книжковою) версією енциклопедичної статті передбачається розташовувати регулярні її поновлення. Крім того, в інтернет-версію передбачається включити кілька нових статей, які не ввійшли в друковану версію через жорсткі обмеження її обсягу.
Авторство
Головний редактор і голова науково-редакційної ради — Ю. С. Осипов (академікРАН, президент РАН у 1991—2013 рр.).
Також у науково-редакційну раду входили чи входять[4][5][6][7]:
АкадемікиРАН (84 особи): С. С. Аверінцев, Є. М. Аврорін, С. І. Адян, Ю. П. Алтухов, Ж. І. Алфьоров (лауреатНобелівської премії з фізики), Б. В. Ананьіч, О. Ф. Андрєєв, Л. М. Андрєєв, Д. В. Аносов, В. І. Арнольд, С. М. Багаєв, М. С. Бахвалов, О. О. Богатіков, О. О. Боярчук, Є. П. Веліхов, В. О. Виноградов, А. І. Воробйов, Е. М. Галімов, А. В. Гапонов-Грєхов, М. Л. Гаспаров, В. Л. Гінзбург (лауреатНобелівської премії з фізики), Г. С. Голіцин, А. О. Гончар, А. І. Григор'єв, А. А. Гусейнов, М. І. Давидов, А. П. Дерев'янко, М. Л. Добрецов, Ю. І. Журавльов, М. С. Зефіров, Ю. О. Золотов, В. П. Іванніков, В. Т. Іванов, С. Г. Інге-Вечтомов, А. С. Ісаєв, В. О. Кабанов, Є. М. Каблов, С. П. Карпов, Л. Л. Кисельов, О. Е. Конторович, В. М. Котляков, О. М. Крохін, Е. П. Кругляков, О. Б. Куделін, О. Є. Кутафін, М. П. Лавьоров, В. П. Легостаєв, М. П. Лякішев, В. Л. Макаров, О. М. Матвєєнко, Г. А. Мєсяц, О. Д. Некіпелов, О. В. Ніколаєв, С. П. Новіков, Ю. С. Осіпов (президент РАН в 1991—2013 рр.), Д. С. Павлов, О. М. Паршин, М. А. Плате, М. М. Пономарьов-Стєпной, Ю. В. Прохоров, О. Ю. Розанов, В. А. Рубаков, О. Ю. Румянцев, Д. В. Рундквіст, Г. І. Савін, В. А. Садовничий, О. М. Скринський, О. С. Спірін, Ю. С. Степанов, В. С. Стьопін, М. Л. Титаренко, В. О. Тишков, Ю. Д. Третьяков, К. М. Трубецькой, О. М. Фаворський, Л. Д. Фаддеєв, В. Є. Фортов (президент РАН з 2013 р), К. В. Фролов, Ю. І. Чернов, Г. Г. Чорний, О. О. Чубар'ян, В. Д. Шафранов, С. В. Шестаков, Д. В. Ширков.
А також: О. Д. Богатуров, В. В. Григор'єв, О. І. Комеч, В. О. Мау, А. Ю. Молчанов, Д. Л. Орлов, С. В. Чемезов.
Перелік
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(липень 2020)
Енциклопедію критикують за те, що це непотрібний престижний проект в епоху, коли всі основні енциклопедії виходили в Інтернет. [8]
З огляду на спонсорську підтримку з боку уряду і явну мета заміни Вікіпедії, [9][10] нейтралітет енциклопедії може бути поставлений під сумнів. Включені деякі матеріали з Великої радянської енциклопедії явно марксистсько-ленінського штибу.
Шеф-редактор «Литературной газеты» Ігор Панін піддав БРЕ найжорсткішій критиці, звинувативши її в розбазарюванні виділених з бюджету РФ двох мільярдів рублів, в низьких темпах написання статей, без статей з актуальних політичних подій і невеликому розмірі статей на важливі для російської поезії теми [11].
Критики скаржаться, що багато біографій, історичних записів та статей про культуру є вузькими і упередженими: за словами письменника та літературного критика Миколи Подосокорського, деякі статті "досить поверхові", а "списки літератури в кінці часто були надзвичайно упередженими". Визнаючи, що деякі статті в енциклопедії були "чудовими", Подосокорський все ж таки заявив, що він дотримується в цілому негативного погляду на проект[8].
Скандали
Енциклопедію координували наступні організації:
- Открытое Акционерное Общество «Научное издательство «Большая Российская энциклопедия» (керівники: Артьомов Микола Сергійович - до 2021 року, Кузнєцов Юрій Кімович - у 2021-2023 роках, Алєксєєв Леонід Вікторович - з 2023 року);
- Автономная некоммерческая организация «Национальный научно-образовательный центр „Большая российская энциклопедия“» была учреждена распоряжением Правительства РФ от 26 ноября 2019 г. № 2804-р.
- Научно-образовательный портал "Большая российская энциклопедия" (ZNANIYA.ORG)
БРЕ уже в 2023-2024 роках поступово замінили на "Ру-Вікі" після того, як у серпні 2023 року його головним редактором був призначений Єрьомін Ігор Валерійович - чинний заступник голови державної установи «Московский областной центр информационно-коммуникационных технологий». [12].