Вейсенберг рано став брати участь в єврейському громадському житті. В університеті він примкнув до палестинофільського руху та разом із Василем Берманом і Тьомкіним заснував перший у Петербурзі палестинофільський гурток. Він також брав участь у різних палестинофільських заходах у 1880-х і 1890-х роках (зокрема, в створенні колонії Одеського комітету).
З появою сіонізму Вейсенберг одним із перших у Петербурзі прилучився до нього. Він був делегатом III, IV, VI і VIII конгресів сіоністів і російських сіоністських з'їздів у Мінську та Гельсингфорсі, деякий час керував петербурзькою сіоністською організацією.
Вейсенберг працював і в позапартійних установах: у Товаристві просвіти між євреями в Росії, Товаристві для наукових єврейських видань та ін.
У визвольну епоху 1905—1907 років Вейсенберг брав діяльну участь у «Союзі повноправності», був членом його центрального і петербурзького комітетів. Вейсенберг був виборцем від Петербурга під час виборчих кампаній перших двох Державних Дум і членом так званого Дорадчого бюро при євреях-депутатах III Думи.
Література
Вейсенберг, Семен Ефимович // Еврейская энциклопедия: Свод знаний об еврействе и его культуре в прошлом и настоящем / Под общей редакцией д-ра Л. Каценельсона и барона Д. Г. Гинцбурга. — Т. 5. — Санкт-Петербург: Издание Общества для научных еврейских изданий и Издательства Брокгауз-Ефрон. — Столбцы 387—388.
Перельман Арон. Воспоминания. Указатель имён [Архівовано 28 березня 2013 у Wayback Machine.] // Еврейская Старина: Альманах. — 2009. — № 4(63). — Октябрь — декабрь.
