PROFILPELAJAR.COM

Костянтин Ілліч Ващенко
Костянтин Ілліч Ващенко
Народився	26 грудня 1900 (7 січня 1901); Козелець, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	4 вересня 1992 (91 рік); Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія; СРСР; Україна
Діяльність	металург
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Галузь	ливарне виробництво
Заклад	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Партія	КПРС
У шлюбі з	Ващенко Лідія Станіславівна
Нагороди	;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ващенко.

Костянтин Ілліч Ващенко (нар. 26 грудня 1900 (7 січня 1901)(19010107), Козелець — 4 вересня 1992, Київ) — український вчений у галузі ливарного виробництва, доктор технічних наук, професор.

Біографія

Народився 26 грудня 1900 (7 січня 1901) року у містечку Козельці Чернігівської губернії). У 1930 році закінчив Київський політехнічний інститут після чого викладав у ньому. У 1934 році захистив кандидатську дисертацію з проблем перероблення вагранкового чавуну на сталь для виливків у малих бесемерівських конверторах. У передвоєнні роки разом з працівниками заводу «Більшовик» вперше в країні впровадив у виробництво технологію лиття деталей хімічної апаратури з корозійностійкого в лужному і кислотному середовищах чавуну.

В роки німецько-радянської війни разом з іншими співробітниками інституту був евакуйований до Ташкента. Був включений до структури Середньоазійського індустріального інституту і став одним з перших радянських творців особливо міцного сірого модифікованого чавуну, необхідного для масового виробництва литих корпусів артилерійських мін, снарядів, авіабомб та інших типів боєприпасів. Брав участь у проектуванні і будівництві Середньоазійського металургійного заводу. За цей трудовий внесок наприкінці війни був нагороджений орденом Червоної Зірки.

У 1945 році в Середньоазійському індустріальному інституті захистив докторську дисертацію з проблем виробництва виливків з високоміцного модифікованого сірого чавуну з пластинчастим графітом. У 1944–1974 роках був завідувачем кафедри ливарного виробництва чорних та кольорових металів Київського політехнічного інституту. Через козацьке походження став членом КПРС аж 1953 року.

Помер у 1992 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність

Основні праці стосуються хімічно стійких сплавів, чавунного та кольорового литва, формувальних матеріалів. Остання друкована праця К. І. Ващенка в співавторстві з В. С. Шуміхіним «Плавка и внепечная обработка чугуна для отливок», видана у 1991 році, залишається основним підручником для студентів кафедр металургійного профілю вузів з дисципліни «Чавунне литво».

Засновник власної наукової школи. Під його керівництвом підготовлено біля двох тисяч спеціалістів-ливарників, 6 докторів і близько 80 кандидатів технічних наук. Серед учнів Костянтина Ващенка — доктори наук, професори Георгій Борисов, Олег Бялік, Аркадій Сьомик тощо.