Ва́та (нім. Watte) — пухнаста маса слабо переплетених між собою волокон.

За матеріалом вата буває природна (бавовняна, вовняна, шовкова, пухова, лляна, конопляна тощо), яка використовується, наприклад, при пошитті одягу, виготовленні гігієнічних матеріалів і штучна (целюлозна, скляна та інша), що використовується як теплоізоліяційний і звукоізоляційний матеріал, для фільтрації рідин та газів.

Бавовняна вата (лат. Gossypium hygroscopicum) — основний перев'язувальний матеріал, на 95 % складається з клітковини^[1].

Мінеральна вата — тонкі і гнучкі волокна, отримані при охолодженні попередньо подрібненого в краплі і витягнутого в нитки мінерального розплаву. Залежно від виду сировини мінеральна вата буває кам'яна, шлакова і скляна^[2].

Камінна вата виготовляється із гірських порід — базальту, діабазу, доломіту.

Шлакову вату виготовляють із шлаків чорної і кольорової металургії.

На якість мінеральної вати значною мірою впливає тип сполучення волокон — це фенол і карбомід. Для будівельних цілей переважно використовують вироби на фенольному сполучені, оскільки карбомідне — менш водостійке. Мінеральна вата негорюча і, відповідно, має високу тепло- і звукоізоляцію; має стійкість до температурних деформацій, негігроскопічність, хімічну і біологічну стійкість.

Скляна вата — за структурою подібна до мінеральної вати, тільки складається з скляних волокон. Для її виробництва використовують ту ж сировину, що і для звичайного скла, а також відходи скляної промисловості. Волокна скловати мають більшу товщину і в 2-3 рази більшу довжину в порівнянні з мінватою, тому вона володіє підвищеною пружністю і міцністю. Скловата практично не має неволокнистих складових, тим самим підвищуючи вібростійкість матеріалу. Але температуростійкість скловати стандартного складу значно нижче, ніж у мінвати — до 450 °C^[3]. Всі теплоізоляційні матеріали із скловолокна — хороші звукоізолятори, володіють високою хімічною стійкістю, не мають корозійних агентів, негігроскопічні, не виділяють токсичних і шкідливих речовин під дією вогню.

Сталева вата (англ. steel wool), також відома як залізна вата (англ. iron wool) — пучок безладно сплутаних дуже тонких та гнучких сталевих ниток з гострими краями. Використовується як абразив для полірування дерев'яних або металевих предметів, очищення побутового посуду, чищення вікон й шліфування поверхонь^[4].

• Вата [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• УРЕС — 2-е видання.

• Вата // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 45. — ISBN 978-966-7407-83-4.