Біляєвське сільське поселення (Ігринський район)

Біляєвське сільське поселення
Країна Росія Росія
Регіон Удмуртія
Район Ігринський район
Центр присілок Біляєвське
Голова Коровкін Володимир Миколайович
Дата утворення 1 червня 2006 року
Депутатський корпус: 11 осіб
Основні дані
Площа: 136,00 км²
Населення 652 особи (2015)
Густота населення 4,79 осіб/км²
Населені пункти 10 сільських нп
Телефонний код
Поштові індекси
Часовий пояс
ЗКАТО
Сайт —

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біляєвське сільське поселення.

Біля́євське сільське поселення — муніципальне утворення в складі Ігринського району Удмуртії, Росія. Адміністративний центр — присілок Біляєвське.

Населення — 652 особи (2015[1]; 702 в 2012[2], 728 в 2010[3]).

Історія

Історія сільського поселення почалась з утворення Сепозької сільради 1925 року в результаті розукрупнення Велико-Пургинської сільради, утвореної ще в 1924 році. Згідно з Указом президії ВР РРФСР 16 червня 1954 року Сепозька та Велико-пургинська сільради були об'єднані в єдину Сепозьку сільраду в складі 18 населених пунктів. З 1 червня 2006 року Сепозька сільрада була перетворена в Бєляєвське сільське поселення з центром в селі Бєляєвське.

Господарство

На території поселення працює лише одне сільськогосподарське підприємство — ТОВ «Демен» (Велика Пурга). Серед закладів соціальної сфери діють 2 будинки культури (Велика Пурга, Сепож), 2 бібліотеки (Бєляєвське, Велика Пурга), 2 ФАПи (Велика Пурга, Сепож). В селі Велика Пурга діє середня школа, заснована в 1860 році. Населення обслуговує пошта (Бєляєвське), 3 магазини Ігринського РАЙПО (Бєляєвське, Велика Пурга, Сепож; у віддалені місця здійснюється виїзна торгівля).

Зв'язок з Ігрою здійснюється рейсовим автобусом Ігринського АТП тричі на добу. Всі населені пункти мають телефонний зв'язок.

Склад

До складу поселення входять такі населені пункти:

Населений пункт Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2012)
Біляєвське, присілок 142 137
Велика Пурга, село 103 98
Вукобер, присілок 9 9
Ітадур, присілок 58 57
Новоглазово, присілок 7 0
Палим, присілок 21 20
Пургінський, присілок 68 62
Сепож, присілок 145 144
Сюрсовайчик, присілок 63 66
Тупал-Пурга, присілок 112 109

Примітки

  1. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)



Прапор Удмуртії Це незавершена стаття про Удмуртію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.