Білоруський національний стрій відображає в собі характер білоруської нації, її погляди на світ. Селянин практично все своє життя ходив у білому одязі з льону. Буденний та святковий стрій був різним. Особливо красиво одягалися до сільськогосподарських свят та до свята першого вигону худоби на пасовиська. Особливим був також стрій під час посту — т.зв. «пасцяний», в обробці якого виділяється червоний колір.

Як вказує мешканець Мінська Олександр Личавко, «Білоруський національний стрій почав своє формування за часів Середньовіччя. До 14-16 сторіч він отримав свої специфічні риси, а до 19 ст. повністю сформувався». Білоруський національний стрій розподіляють за технікою виконання, способом носіння орнаменту, типом орнаменту тощо.

Більшість дослідників виділяють такі групи білоруського національного одягу:

1. Березинська,
2. Березівська,
3. Брагинська (територія Східного Полісся, здебільшого південно-східні райони Гомельської області),
4. Буда-Кошелівська (Подніпров'я, здебільшого Буда-Кошелівський, Гомельський, Річицький райони),
5. Бихівська,
6. Вілейська,
7. Волковисько-Каменецька (Понімання, Волковицький, Пружанський та Кам'янецький райони),
8. Давид-Городосько-Турівська (схід Західного Полісся: Турів, Давид-Городок та Столин),
9. Дзукія (південно-східна частина Литви та північний захід Білорусі),
10. Дисеньска,
11. Домачівська (Західне Полісся у Білорусі, околиця м. Влодава у Польщі, південно-західні частини Волинської області України),
12. Дубровинська (Подвіння, частково Смоленщина),
13. Калинковицька (Східне Полісся: Калинковицький, Світлогірський, Жлобинський р-ни),
14. Кобринська (Жабинківський та Кобринський р-ни),
15. Копильсько-Клецька (Центральна Білорусь),
16. Краснопольска(Подніпров'я),
17. Лепельска (Подвіння: Лепельський, Ушацький, Часницький р-ни),
18. Лунинецька,
19. Ляховицька (Центральна Білорусь),
20. Малоритська (Західне Полісся),
21. Могилівська (Подніпров'я),
22. Мостівська (Понімання),
23. Мотольська (невелика частина Іванівського району Західного Полісся — Мотоль, Тишковичі, Осовниця),
24. Мстиславо-Климовицька,
25. Наровлянська,
26. Неглюбська (Подніпров'я),
27. Новогрудська (Понімання),
28. Островецька,
29. Пінсько-Івацівська (Західне Полісся),
30. Пуховицька (Центральна Білорусь між Слуцьком та Осиповичами берегами річки Птич),
31. Росонська,
32. Слуцька (Центральна Білорусь: м. Слуцьк та навколишні села),
33. Смоленська,
34. Стародозорська,
35. Турово-Мозирська,
36. Шкловська.

• Білоруський національний стрій [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Карта національних строїв Білорусі [Архівовано 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білоруський національний стрій

Ця стаття є частиною серії статей про народ
Білоруси
Білоруська діаспора Австралія Австрія Аргентина Африка Бельгія Бразилія Велика Британія Венесуела Вірменія Естонія Казахстан Канада Киргизстан Латвія Литва Німеччина Польща Росія США Узбекистан Україна Фінляндія Чехія Швеція
Етнографічні групи Балти Білорусини Гуди Дреговичі Кривичі Литвини Поліщуки Прусси Радимичі Руські Тудовляни Ятвяги
Релігія Християнство Православ'я Білоруський екзархат БАПЦ Католицизм БГКЦ Латинська церква Протестантизм Іслам Юдаїзм Атеїзм
Мови Білоруська (класичний та офіційний варіанти) та її діалекти
Інші статті Білорусь Знамениті білоруси Історія Білорусі Білорусознавство Антропологія Етнографія Етнічні терени Вайсрутенізація Націоналізм Національне відродження Список правителів Об'єднання білорусів світу Білоруси
п о р