Білл Лішман

Білл Лішман
Народився12 лютого 1939(1939-02-12)[2]
Помер30 грудня 2017(2017-12-30)[1][2] (78 років)
·лейкоз
Країна Канада
Діяльністьорнітолог, сценарист, льотчик, скульптор, захисник довкілля, винахідник
Галузьскульптура[3], охорона природи[3], міграція тварин[3], discoveries and inventionsd[3] і ultralight aviationd[3]
Знання мованглійська[3]
IMDbID 0514043
Сайтwilliamlishman.com

Білл Лішман (12 лютого 1939 — 30 грудня 2017[4]) — канадський винахідник, художник і ентузіаст моторного дельтапланеризму. Світову популярність здобув після того, як у 1993 році за допомогою моторного дельтаплана провів ключ канадських казарок з Онтаріо до Північної Вірджинії.

Дельтапланеризм

У 1970-х роках Лішман переселився на ферму площею 100 акрів поблизу Порт-Перрі, Онтаріо. Скориставшись близькістю до високого пагорба Пурпл-Гілл, Лішман почав конструювати та випробовувати літальні пристрої. Спочатку це було довге крило, за допомогою якого Лішман злітав, збігаючи з пагорба. У 1978 році, додавши до свого дельтаплана двигун для ґокарта, він став піонером моторного дельтапланеризму в Канаді[5].

Мистецтво

Засобом існування Лішмана було мистецтво. Переважно він створював великі сталеві скульптури людей, тварин і неживих об'єктів. Він також проєктував інтер'єри та меблі. У 1971 році він створив достовірну репліку посадкового модуля, на якому екіпаж Аполлона-11 сів на Місяць. У 1983 р. копію придбали організатори космічної виставки в Японії, а потім подарували музею в Оклахомі[5]. Ще одним незвичайним арт-проєктом стало будівництво копії Стоунгенджа зі старих автомобілів[6]. Один із найвідоміших проєктів Лішмана — великий (250 м²) підземний будинок, споруджений на початку 1990-х років, де він жив зі своєю дружиною.

Птахи

У 1980-х роках Білл Лішман зацікавився можливістю використання моторного дельтаплана для збереження зникаючих видів водоплавних птахів. Він експериментально довів, що можна навчити птахів мігрувати, керуючи зграєю за допомогою моторного дельтаплана. У 1993 році, після багатьох років підготовки та боротьби з бюрократією, Лішману вдалося провести ключ канадських казарок з Онтаріо до Північної Вірджинії в Сполучених Штатах. З шістнадцяти птахів у зграї чотирнадцять повернулися до Онтаріо самостійно в 1994 році, що засвідчило успіх усієї операції, яка називається операцією «Міграція». У наступні роки Лішман продовжив свої зусилля і, використовуючи свій досвід роботи з казарками, зробив спробу очолити в міграційних перельотах зникаючі види, насамперед журавля американського. У 1996 році на основі оповідання Лішмана та його книги 1995 року «Father Goose» («Батько гусак») був знятий фільм під назвою «Шлях додому» (англ. Fly away home)[7].

Виноски

  1. ↑ а б Scugog artist, inventor, pioneer Bill Lishman passes away
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Scugog artist, inventor, pioneer Bill Lishman passes away (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  5. ↑ а б William Lishman | Artist | Thinker | Father Goose (англ.), архів оригіналу за 26 листопада 2017, процитовано 22 лютого 2022
  6. ↑ FATHER GOOSE: The WILD life of Bill Lishman (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2006. Процитовано 22 лютого 2022. [Архівовано 2006-08-22 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Fly away home на сайті IMDB. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.

Зовнішні посилання