У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Білик.
Наза́р Микола́йович Бі́лик ( 20 вересня 1979(19790920), м. Львів) — український художник, скульптор[1].
Життєпис
Народився у Львові в сім'ї художників. З 1980 — житель Києва. Батько — український скульптор Микола Білик. Мати — Борисенко Наталія Валентинівна, майстриня декоративного мистецтва (художній текстиль). Дід — український скульптор Борисенко Валентин Назарович.
Освіта
Живе та працює в Києві.
Творчість
Як художник працює в напрямі сучасної скульптури. Автор об'єктів у публічному просторі.
Учасник багатьох виставок і симпозіумів.
- фіналіст конкурсу МУХІ (молоді українські художники, 2010)
- переможець конкурсу на найкращий проєкт пам'ятника «Убієнним синам України» (у співавторстві з Миколою Малишком)[2]. Пам'ятник встановлено в Карелії
- 2013-му здобув грант Президента України в галузі образотворчого мистецтва на створення робіт із серії «Контрформи»[3]
- один з фіналістів і учасників бієнале скульптури та ленд-арту Smach 2019 (Італія)
- роботи представлені на виставці сучасного мистецтва Nordart у Німеччині
- учасник виставки «Подвійна гра» в Садах Етрета в Нормандії (Франція)
Твори Назара Білика можна побачити:
Нагороди
- Орден «За заслуги» III ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[4].
Примітки
Література
Посилання