Бєляєв Митрофан Петрович

Бєляєв Митрофан Петрович
Народився10 (22) лютого 1836[1] або 22 лютого 1836(1836-02-22)[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 грудня 1903 (10 січня 1904)[1] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівочий цвинтар (Санкт-Петербург) і Тихвінське кладовищеd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмузикант, музичний видавець, бізнесмен Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоQ124418909? Редагувати інформацію у Вікіданих
Портрет Митрофана Петровича Бєляєва роботи Рєпіна (1886)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бєляєв.

Митрофа́н Петро́вич Бєля́єв (рос. Митрофан Петрович Беляев, 22 лютого 1836 — 4 січня 1904) — російський музичний видавець і меценат, засновник Бєляєвського гуртка, що об'єднав багатьох видатних музикантів. З видних музичних діячів України до Бєляєвського гуртка належав Вітольд Малішевський.

Народився в Санкт-Петербурзі. Батько Бєляєва був багатим російським лісопромисловцем, мати за походженням з родини зросійщених шведів. У молодості брав участь у справах батька, проживши для цього кілька років на берегах Білого моря.

З 1882 р. Бєляєв влаштовував у себе вдома в Петербурзі щотижневі музичні вечори камерної музики, що поклали початок об'єднанню музичних діячів, надалі відомого як Бєляєвський гурток. У 1884 р. він поклав початок щорічним російським симфонічним і квартетним концертам, а у 1885 р. в Лейпцигу заснував російську музичну нотовидавничу фірму нім. «M. P. Belaieff, Leipzig». Цією фірмою протягом двадцять років була видана велика кількість музичних творів російських композиторів, із них 582 томи у 1902 р. Бєляєв пожертвував у Імператорську публічну бібліотеку.

Помер у Санкт-Петербурзі, заповівши на музичні справи значні капітали. Похований в Олександро-Невській лаврі.

Примітки

  1. ↑ а б в Петербургский некрополь / под ред. В. И. Саитов — СПб: Михаил Матвеевич Стасюлевич, 1912.
  2. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  3. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. ↑ а б Беляев Митрофан Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література

  • В. Я. Трайнин. М. П. Беляев и его кружок. — Ленинград : Музыка, 1975. — 128 с. — 14000 прим.
  • В. Стасов, «Русская Музыкальная Газета», 1895, № 2; там же, 1904, № 1 и 48; 1910, № 49.
  • В. Стасов, журнал «Нива» (1904 г., № 2, стр. 38).
  • Davis, Richard Beattie: The Beauty of Belaieff. GClef Publishing, London, 2008. ISBN 978-1-905912-14-8.
Data uk/%D0%91%D1%94%D0%BB%D1%8F%D1%94%D0%B2 %D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD %D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Tidak ditemukan