Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити. Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст: {{subst:поліпшити автору|Бєлуха Світлана Василівна|19 вересня 2023}} ~~~~, а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день. (19 вересня 2023)

Світлана Василівна Бєлуха
У 2021 році
Народилася	17 травня 1942(1942-05-17) (82 роки) Ковпаки, УРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	педагог
Нагороди

Світла́на Василівна Бєлуха (нар. 17 травня 1942, Ковпаки) — українська педагог, директор Лисичанської гімназії (ліцею) № 17, учитель географії. Народний вчитель СРСР (1991), почесна громадянка Лисичанська^[1].

Народилась 17 травня 1942 року в селі Ковпаки на Луганщині.

Через важку матеріальну ситуацію в родині працювала слюсарем ремонтно-механічного цеху Лисичанського содового заводу, а влітку — старшою піонервожатою табору. У 1963 році вступила на заочне відділення Воронезького державного педагогічного інституту^[2].

Працювала в школах Лисичанська старшою піонервожатою, учителем географії, заступником директора з виховної роботи. З 1977 року дотепер — директор восьмирічної школи № 17, яка у 1990 році, завдяки підтримці доктора педагогічних наук Галини Шевченко, реорганізована в багатопрофільну гімназію^[2][1].

У 1977 році школу № 17, яка знаходилась у старовинній будівлі, побудованій за ініціативою бельгійця Ернеста Сольве (Бельгійська спадщина Лисичанська), планували закрити. Призначена на посаду директора Cвітлана Бєлуха зупинила процес закриття школи та відновила у ній навчання^[3].

З 2003 по 2010 роки гімназія № 17 під керівництвом Світлани Бєлухи брала участь в експериментальному дослідженні «Роздільне навчання хлопців і дівчат: організація навчального процесу з урахування гендерних вимірювань». З 2010 року гімназія працювала в системі змішаного навчання спільно з колективами Луганського національного університету імені Тараса Шевченка та Луганського державного медичного університету^[1].

В гімназії був організований повністю комп'ютеризований навчальний процес, з інтерактивними дошками та Wi-Fi. За результатами ЗНО станом на 2013 рік гімназія увійшла у список 100 найкращих шкіл України^[1].

У 2014 році, з початком війни на сході України, історична будівля гімназії зазнала пошкоджень даху, вікна та святкового майданчика внаслідок обстрілів Росії. У 2021 році Лисичанська гімназія № 17 реорганізована у ліцей^[3].

1 травня 2022 року будівля ліцею була повністю знищена під час російського обстрілу, а у липні того ж року Лисичанськ був окупований російською армією. Навчальний заклад та Світлана Бєлуха продовжують працювати у дистанційному режимі^[3]:

Школа може існувати не тільки в стінах і в межах якоїсь території. У нас завжди було гасло, що «гімназія – дім радості для учнів, дім спокою для батьків, дім творчості для вчителів».

• Бєлуха Світлана / Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського