PROFILPELAJAR.COM

Дмитро Бузильов-Крецо
Дмитро Бузильов-Крецо
рос. Дмитрий Бузылёв-Крэцо
Ім'я при народженні	Дмитро Михайлович Бузильов-Крецо
Народився	22 січня 1957; Кишинів, МРСР, СРСР
Помер	7 лютого 2018 (61 рік); Москва, Росія; пептична виразка;
Поховання	Пихтінський цвинтар
Національність	циган
Громадянство	СРСР; Росія
Діяльність	актор, сценарист, поет, композитор, співак
Роки діяльності	1976 — 2017
IMDb	ID 0125618
	Нагороди та премії

Дмитро Михайлович Бузильов-Крецо (рос. Дмитрий Михайлович Бузылёв-Крэцо; нар. 22 січня 1957, Кишинів, МРСР, СРСР — пом. 7 лютого 2018, Москва, Росія) — радянський російський актор, сценарист, поет, композитор, виконавець циганських романсів та пісень, заслужений артист Російської Федерації (1997)[1], член Спілки кінематографістів Росії. Автор та виконавець пісень в фільмах: «Табір іде в небо», «Сибіріада», «Очі чорні», «Жорстокий романс». Представник циганської династії Бузильових, брат співачок Наташи Бузильовой та Алени Бузильовой, батько актора й продюсера Михайла Бузильова.

Життєпис

Дмитро Бузильов-Крецо народився 22 січня 1957 року в циганській сім'ї. Його бабуся, батько, мати, семеро братів та сестер присвятили себе музиці, пісням і танцям. У п'ять років він вже грав на гітарі, в дванадцять років почав виступати у складі «Ансамблю угорських циган» під керівництвом Білаша Вишневського.

У 18 років знявся в драмі Еміля Лотяну «Табір іде в небо» — виконав роль брата Ради. Після зйомок він разом з братами організував ансамбль «Табір іде в небо», який проіснував до 1995 року.

Наступною помітною роллю Дмитра Бузильов стала роль цигана Міті в «Сибіріаді». Для цього фільму він написав та виконав кілька пісень. Після «Сибіріади» працював у театрі «Ромен».

Брав участь у фестивалях в Німеччині, Польщі, Каннах. У 2000 році випустив два компакт-диска в Швеції та Німеччині.

Восени 2017 року потрапив в реанімацію однієї з московських клінік з запаленням легенів. Пневмонію вдалося вилікувати, однак була виявлена проривна виразка шлунку, йому зробили операцію^[1]. Помер 7 лютого 2018 року. Похований на Пихтінському цвинтарі^[2].