Будинок Маргарити Чернової

Будинок Маргарити Чернової
47°13′09″ пн. ш. 39°42′08″ сх. д. / 47.21923889° пн. ш. 39.70229722° сх. д. / 47.21923889; 39.70229722
Країна Росія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняРостов-на-Дону Редагувати інформацію у Вікіданих
Типісторична будівляd Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильеклектика (архітектура) і історизм[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторДорошенко Микола Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування1899 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дати:
2001 реконструкція: будинок розібраний і знову відтворений
Статус Герб Об`єкт культурної спадщини народів РФ регіонального значення. Рег. № 611410055350005 (ЄДРОКС). Об`єкт № 6100000330 Редагувати інформацію у Вікіданих (БД Вікімандрів)
АдресаВелика Садова вулиця (Ростов-на-Дону) Редагувати інформацію у Вікіданих

Будинок Маргарити Чернової. Карта розташування: Ростовська область
Будинок Маргарити Чернової
Будинок Маргарити Чернової
Будинок Маргарити Чернової (Ростовська область)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Буди́нок Маргари́ти Чорнової (рос. Дом Маргариты Черновой) — будівля в місті Ростов-на-Дону на Великій Садовій вулиці (будинок 27/47).

Особняк побудований у 1899 році за проектом архітектора М. О. Дорошенка, він належав М. М. Черновій[3]. Будинок Чернової має статус об'єкта культурної спадщини регіонального значення[4].

Архітектура

Головний вхід у будинок розташований на розі Великої Садової вулиці та провулка Халтуринського. По обидва боки від нього, розміщуються помилкові вікна, декоровані наличниками з ліпними сандриками. Над кутовою частиною височіє бельведер з куполом[5] — це композиційне ядро особняка. На другому поверсі є балкон з балюстрадою. Фасад багато декорований ліпниною: декоративні вази в нішах, атланти, каріатиди, медальйони, морські раковини, гірлянди, рослинний орнамент[3].

Історія

Особняк на Великій Садовій вулиці для Маргарити Микитівни Чорнової побудував її шанувальник, один з представників роду Парамонових. Архітектором будинку, ймовірно, був Микола Олександрович Дорошенко.[3]

В кінці XIX — початку XX століття в будинку часто проходили бали, прийоми, виступи музикантів та інші заходи. Перший поверх будівлі орендували різні торгові організації, зокрема, аптека Шамковича і «Торговий дім Юліуса Гарохова». На другому поверсі були житлові приміщення. На Велику Садову вулицю виходили вікна зали прийомів. Серед інших приміщень зала виділялася більш високими стелями і розкішним декором інтер'єрів. Сцена розташовувалася в кутку зали. З коридору можна було вийти на балкон з балюстрадою. Уздовж фасаду по провулку Халтуринському розташовувалися їдальня, вітальня, спальня та інші приміщення. Кожна з кімнат була оздоблена ліпниною, розписами олійними фарбами.[3]

У 1920 році після приходу радянської влади Чернову виселили, а будинок націоналізували. На першому поверсі та в підвалі розмістилася «Аптека № 2», а на другому поверсі — «Дитяча комуна № 5». За даними 1926 року, на другому поверсі була школа крою та шиття Донпрофобра. На першому розташовувалися «Аптека № 2», «Акціонерне товариство Шкірсировина», а також «мешканці 9 сімейств, що живуть обмежено з 7 чоловік в одній кімнаті колишнього торгового приміщення».[3]

2 лютого 1926 року особняк передали Крайовій Прокуратурі. З 1926 року в будинку розташовувався Партклуб. З 1940 року в будівлі розміщувався партійний архів Ростовської області, а після розпаду Радянського Союзу — Державний архів Ростовської області.

Сучасний стан

До початку 2000-х років будівля перебувала в аварійному стані. У 2001 році проведена реконструкція будинку, в ході якої будинок був розібраний і знову відтворений. При відновленні будівлі використовувалися оригінальні елементи декору[6]. Наразі в будівлі розміщується відділення Банку ВТБ.

Примітки

  1. https://ru-monuments.toolforge.org/wikivoyage.php?id=6100000330
  2. Ростов-на-Дону, Халтуринский переулок, 47 / Большая Садовая улица, 27PhotoBuildings, 2015.
  3. а б в г д Есаулов Г. В., Черницына В. А. Архитектурная летопись Ростова-на-Дону. — Ростов-на-Дону, 1999. — С. 105–107. — ISBN 5-8456-0433-8.
  4. Ростов-на-Дону (объекты культурного наследия регионального значения). donland.ru. Официальный портал Правительства Ростовской области. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
  5. Кукушин B. C. Эклектика // История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья. — Ростов-на-Дону : ГинГО, 1995. — 275 с. — ISBN 5-88616-027-2.
  6. Дом Черновой - с.3. voopiik-don.ru. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 27 серпня 2013.

Посилання