Триповерховий будинок, Е — подібний, видовжений по вулиці Словацького, фасад симетричний. Прямокутні вікна оформлені профільованими обрамленнями. В середині великий прямокутний вестибюль, з'єднаний зі сходовою кліткою. На другому поверсі по одній осі з вестибюлем операційний зал. Планування в бокових крилах — коридорне, з двостороннім розташуванням кімнат.
Під час українсько-польської війни тут відбувались запеклі бої, внаслідок чого будівлю сильно понищено. 1923 року за проектом Альфреда Захаревича та Євгена Червінського завершено перебудову, під час якої у центрі внутрішнього подвір'я добудовано флігель, замінено перекриття, переобладнано усі комунікації, фасади набули рис модернізованого класицизму. На аттиках з'явились стилізовані рельєфи, виконані ймовірно Юліушем Белтовським. У 1949–1950 роках проведено чергову реконструкцію, котра переважно торкнулась інтер'єрів. Наступна реконструкція відбулась у 1973–1975 роках за проектом Аполлона Ограновича. Скульптурні композиції інтер'єру розроблені Еммануїлом Миськом, вітражі — художником Ярославом Серветником. 1985 року проведено реставрацію фасаду.[3][4]
