У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бомба (значення).
Бо́мба (лат.bombus від грец.βόμβος — «гудіння, дзижчання») — вибуховий пристрій, який використовують переважно у військових цілях. Конструктивно — це контейнер, наповнений вибуховими хімічними речовинами. Існують також запальні бомби й атомні бомби і ракети (див. ядерна зброя). Будь-який предмет, призначений викликати руйнації з допомогою вибуху, можна назвати бомбою (бомба-машина, бомба-лист). Зазвичай скидаються з літаків (починаючи з часів Першої світової війни).
Історія
Первісно бомбами називали розривні артилерійські снаряди, протиставляючи їх простим ядрам (розривні снаряди вагою до пуда в Російській імперії було заведено називати «гранатами»). Перші такі бомби з'явилися в XVI ст., а почали їх широко використовувати у наступному столітті.
Перші бомби авіаційної доставки були скинуті з некерованих аеростатів австрійцями під час облоги Венеції у 1849 р.[1] Ранні розривні снаряди, скидувані з літальних апаратів важче повітря, були радше гранатами. Перше бомбометання з літака здійснене італійським льотчиком Джуліо Гавотті 1 листопада 1911 року, під час італо-турецької війни[2].
Класифікація
Авіаційна бомба — один з видів авіаційних боєприпасів. Бомби бувають атомні, фугасні, осколкові, запалювальні, освітлювальні та ін.
Глибинна бомба — призначена для боротьби з зануреними підводними човнами.
Графітова бомба — викликає замикання в електромережах завдяки розпиленню графітових волокон.
Див. також
Калориметрична бомба — лабораторний прилад для дослідження балістичних властивостей вибухових речовин, для визначення теплотворних властивостей палива тощо.
Примітки
↑Millbrooke, Anne (2006). Aviation History. Jeppesen. с. 1—20. ISBN0-88487-235-1.
↑Grant, R.G. (2004). Flight - 100 Years of Aviation. Dorling-Kindersley Limited. с. 59. ISBN9780751337327.