Нінель Антонівна Биченко (28 жовтня 1927, Київ — 14 вересня 2022, Київ) — радянський та український театральний педагог, викладачка кафедри театрального мистецтва КНУКіМ та КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого, професор. Художня керівниця театру «Гайдамаки XXI ст.»^[1]. Заслужений діяч мистецтв України (2003)^[2]. Лавреатка театральної премії «Київська пектораль» (2017) за внесок у розвиток театрального мистецтва^[3].

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Учениця режисера Михайла Верхацького, учня Леся Курбаса.

Авторка науково-методичних рекомендацій для театральних факультетів.

Режисерка вистав учбових тетарів (напр. «Вагончик» за Н. Павловою — спільна постановка із Петром Ільченко^[4]).

Була одружена з актором Миколою Козленком. Померла 14 вересня 2022 року на 95-у році життя^[5].

Серед учнів Нінель Биченко в різні роки були:

• Богдан Бенюк, Народний артист України
• Олександр Книга, Заслужений діяч мистецтв України, Народний артист України, генеральний директор-художній керівник Херсонського музично-драматичного театру ім. М. Куліша, директор Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії»^{[джерело?]}
• Наталка Кобізька
• Михайло Мельник, засновник, художній керівник, режисер і єдиний актор Театру одного актора «Крик»^[6],
• Дмитро Рибалевський, Заслужений артист України
• Людмила Смородіна, Народна артистка України^[7]
• Анатолій Хостікоєв, Народний артист УРСР
• Григорій Шумейко
• Чепура Катерина Петрівна

та багато інших.

• 2003 — Заслужений діяч мистецтв України^[2]
• 2017 — Театральна премія «Київська пектораль» (сезону 2017 року) — за внесок у розвиток театрального мистецтва^[3][8].