Село Биківці пол. Bykowce Координати 49°32′37″ пн. ш. 22°16′32″ сх. д. / 49.54361111° пн. ш. 22.27555556° сх. д. / 49.54361111; 22.27555556 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Сяноцький повіт Гміна Сянік Перша згадка 1435 Населення 796 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 13 Поштовий індекс 38-500 Автомобільний код RSA SIMC 0359103 GeoNames 774719 OSM r6969182  ·R Офіційний сайт bykowce.pl Биківці Биківці (Польща) Биківці Биківці (Підкарпатське воєводство)  Биківці у Вікісховищі

Биківці (пол. Bykowce) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 796 осіб (2011^[1]).

Лежить при державній дорозі № 28. Знаходиться за 5 км на схід від адміністративного центру повіту — Сяніка і за 58 км на південь від адміністративного центру воєводства — Ряшева.

Село закріпачене в 1435 р. під назвою Ритарівці. До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства.

З середини XIX ст. до 1928 р. фільварком володіла родина Тарнавецьких, опісля — родина Планетів (був нотаріусом).

У 1929 році село нараховувало 367 мешканців. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

В селі була дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована в 1900 році. Належала до парафії Вільхівці Сяніцького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.

У 1939 році в селі проживало 440 мешканців, з них 270 українців, 165 поляків і 5 євреїв^[2].

10 вересня 1939 р. село захопила південна мотоколона під командуванням Франца Ґайґера, однак уже наприкінці вересня німці передали село Червоній армії відповідно до пакту Ріббентропа-Молотова. 27 листопада 1939 р. територія включена до новоствореної Дрогобицької області, а 17 січня 1940 р. — до Ліськівського району. В 1940 р. з фільварку зробили колгосп «імені 17 вересня». Вздовж дороги до села зведені бункери «лінії Молотова», руїни яких збереглися досі. В червні 1941 р. село здобуте словацькими військами, загиблі словаки поховані на цвинтарі на околиці села. Цвинтар відкритий тодішнім президентом Словаччини о. Йозефом Тисо. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом і вже через місяць почата насильна мобілізація в Червону армію. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон територію зі складу Дрогобицької області передано Польщі, а українське населення терором спонукалося до виїзду в СРСР. Тих українців, які не виїхали, в 1947 р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі^[3] або ув’язнено в концтаборі Явожно, а на їх місце поселили поляків. В 1949 р. поляки зруйнували церкву. Гробниця Тарнавєцького та могили загиблих у вересні 1939 року воїнів збереглися на церковному кладовищі. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Перша церква у Биківцях, ймовірно, розташовувалась на місці під назвою "церквище" і була заснована в 1626 році. Наступна побудована в 1724 році, на пагорбі біля лісу, за ініціативою греко-католицького священика Антонія Криницького в українському національному стилі і розташовувався біля старого кладовища. Пошкоджена у 1944 артилерійськими снарядами під час військових дій. Була зруйнована, з дозволу місцевої влади, групою мешканців поляків у 1949 році.^[4]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][5]:

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Биківці (Польща)

• Bykowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 505. (пол.)
• Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 144-147 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.