Бернгард Штудер
нім. Bernhard Rudolf Studer
Народився	21 серпня 1794(1794-08-21)[1][2][…]  Бюрен-ан-дер-Ааре, Берн, Швейцарія[1][4]
Помер	2 травня 1887(1887-05-02)[1][2][…] (92 роки)  Берн, Берн, Швейцарія[1][4]
Країна	Швейцарія[1]
Діяльність	мінералог, геолог, богослов, натураліст, викладач університету, фізик
Alma mater	Бернський університет Геттінгенський університет
Галузь	геологія
Заклад	Бернський університет
Членство	Баварська академія наук Американська академія мистецтв і наук Прусська академія наук Туринська академія наук[4]
Батько	Samuel Studerd
Брати, сестри	Gottlieb Ludwig Studerd
Родичі	Gottlieb Samuel Studerd
Нагороди	Член Американської академії мистецтв і наук
Бернгард Штудер у Вікісховищі

Бернгард Штудер (нім. Bernhard Rudolf Studer; 21 серпня 1794 Бюрен-ан-дер-Ааре, Берн, Швейцарія — швейцарський вчений-геолог, мінералог, альпініст і педагог, нагороджений Медаллю Волластона (1879).

Народився 21 серпня 1794 року у Бюрен-ан-дер-Аареі, Швейцарія, в сім'ї бернського богослова.

Вивчав богослов'я та математику; освіту здобув у Бернському університеті. Одночасно з 1815 року, ще до завершення здобуття освіти, почав викладати математику в Бернській гімназії. У 1816 здобув ступінь у сфері богослов'я.

У 1816—1818 навчався у Геттінгені та Фрайбурзі, де вивчав астрономію та геологію. У 1818 повернувся на посаду вчителя в Бернській гімназії, де розпочав читати лекції з фізики та математики в Бернській академії та став куратором мінералогічної колекції кантона Берн.

У 1820 вирушив до Парижа. Спільно з Леопольдом фон Бухом робив сходження на вершини Альп.

З 1825—1873 призначений урядом на посаду директора геологічної служби кантона Берн. У 1834 р. обійняв посаду професора мінералогії в Бернському університеті.

З 1845 став іноземним членом Берлінської академії наук, а 1854 — членом Баварської академії наук.

Після того, як Леопольд Бух на основі вивчення Канарських островів запропонував свою теорію горотворення, Штудер з ентузіазмом сприйняв погляди свого друга і колеги, ставши пристрасним пропагандистом бухівської теорії в європейських наукових колах. Протягом багатьох років займався дослідженням Альп у петрографічному та геологічному відносинах.^[5]

Помер 2 травня 1887 року в Берні, Швейцарія.

Двоюрідний брат Готліб Штудер (1804—1890), один із засновників Альпійського клубу, автор «Ueber Eis und Schnee. Die höchsten Gipfel der Schweiz und die Geschichte ihrer Besteigung» (Берн, 1869—1883; 2-ге видання — Вебера і Дубі, 1896 і пізніші роки) і «Berg und Gletscherfahrten» (разом з Вейлен).

Основні публікації: «Beiträge zu einer Monographie der Molasse» (Берн, 1825); «Geologie der westlichen Sweizeralpen» (Гейдельберг, 1834); «Hauteurs barométriques prises dans le Piemont, Valois et en Savoie» (разом з Ешером, 1843); «Geologie der Schweiz» (1851—1853); «Geschichte der physischen Geographie der Schweiz» (Цюрих, 1863); «Ueber den Ursprung der Schweizer Seen» (Женєва, 1864); «Zur Geologie der Berner Alpen» (Штутгарт, 1866); «Index der Petrographie und Stratigraphie der Schweiz» (Берн, 1872). Він же разом з Ешером видав геологічну карту Швейцарії (Вінтертур, 2-ге видання — 1870) і як голова швейцарської геологічної комісії керував виданням «Beiträge zu einer geologischen Karte der Schweiz» (у 1862—1887 роках вийшли 25 листів. тексту).

• Хеллем Э. Великие геологические споры. — Москва, 1985.
• Тихомиров В. В. и Хаин В. Е. Краткий очерк истории геологии. — Москва, 1956.