PROFILPELAJAR.COM

	Беніто Хуарес; ісп. Benito Pablo Juárez García
Прапор	49-й Президент Мексики
19 січня 1858 — 18 липня 1872
Попередник:	Ігнасіо Комонфорт
Спадкоємець:	Себастьян Лердо
Народження:	21 березня 1806[…]; Сан-Пабло-Гелатаоd, Matamorosd, Коауїла, Мексика
Смерть:	18 липня 1872[…] (66 років); Мехіко, Мексика
Причина смерті:	інфаркт міокарда
Поховання:	Пантеон Сан-Фернандоd
Національність:	сапотек
Країна:	Мексика
Релігія:	католицтво
Освіта:	Інститут наук і мистецтв Оахакиd (1833)
Партія:	Ліберальна партіяd
Шлюб:	Маргарита Мазаd
Діти:	Benito Juárez Mazad
Автограф:
	Медіафайли у Вікісховищі

Бені́то Па́бло Хуа́рес Гарсі́я (ісп. Benito Pablo Juárez García; 21 березня 1806, Сан-Пабло-Гелатао — 18 липня 1872, Мехіко) — мексиканський політичний діяч, Президент Мексики у 1858—1872 роках; національний герой Мексики. Увійшов в історію, як стійкий борець за демократію та незалежність своєї батьківщини та зміцнення її суверенітету^[6].

Біографія

Народився 21 березня 1806 у Сан-Пабло-Гелатао в бідній індіанській сапотекській селянській сім'ї. Після смерті батьків, коли йому було три роки, виховувався у свого дядька, а з 12 років мешкав у своєї сестри в Оахаці. 1827 року закінчив духовну семінарію Санта-Крус, де вивчав зокрема іспанську мову і право^[7], і вступив до Інституту наук і мистецтв. У 1833 році отримав бакалавра^[6] і став адвокатом. Того року розпочав політичну кар'єру, отримавши місце в муніципальній раді. У 1841 році став суддею Оахаки^[8].

Протягом 1847—1852 років був губернатором штату Оахаки. Брав активну участь у боротьбі з американцями під час американо-мексиканської війни 1846—1848 років. Із встановленням в країні диктатури генерала Санта-Анни в 1853 році, зайняв антиурядову позицію і був висланий в Сполучені Штати Америки, де мешкав у Новому Орлеані^[8].

З початком буржуазної революції^[es] в 1854 році повернувся до Мексики, де вступив в армію лібералів генерала Хуана Альвареса. Після остаточного повалення в 1855 році диктатури Санта-Анни, увійшов до складу нового уряду, де став міністром юстиції та культів. Провів реформи, з яких найважливішими стали так звані «закон Хуареса», що скасовував судові привілеї військових і духовенства, і «закон Лердо», який позбавляв церкву права володіння землею і нерухомим майном, за винятком культових споруд і жител ченців. Активно брав участь у підготовці нової конституції Мексики 1857 року. У кінці 1857 року призначений головою Верховного суду^[6]. Протягом 1858—1861 років очолював уряд Мексики, зіграв велику роль у розгромі реакціонерів у період громадянської війни 1859—1861 років^[6].

11 червня 1861 року обраний конгресом Президентом Мексики. З огляду на відсутність коштів у державній скарбниці ухвалив відкласти на два роки платежі з іноземних боргів, що було використано Великою Британією, Іспанією й Францією для організації в грудні 1861 року збройної інтервенції (див. Лондонська конвенція 1861). Очолив загальнонародну боротьбу за незалежність проти військ Наполеона III (Британія й Іспанія завдяки дипломатичним зусиллям президента у квітні 1862 року евакуювали свої війська з Мексики), що увінчалась повною перемогою та стратою маріонеткового «імператора» Мексики Максиміліана Габсбурга 19 червня 1867 року^[9]. З 15 травня 1867 року по 18 липня 1872 року був єдиновладним президентом Мексики. Після придушення антиурядових заколотів 18 липня 1872 року раптово помер від серцевого нападу. Похований у Мехіко в пантеоні Сан-Фернандо.

Цікаві факти

Вважається найнизькорослішим із відомих світових лідерів: його зріст становив 135 см, при тому що сапотеки відрізняються досить великим зростом^[10].
Був першим президентом Мексики — індіанцем.
Єдиний на той час президент Мексики, що походив не з військових.

Вшанування

На честь Беніто Хуареса був названий Беніто Муссоліні;
Його іменем названо Міжнародний аеропорт мексиканської столиці;
Зображений на кількох мексиканських купюрах: 50 песо (1973—1981 років), 20 песо (1995—2001, 2006 років)^[11], 500 песо (2019 року);
Йому встановлено багато пам'ятників, зокрема у 1969 році у Вашингтоні;

Пам'ятники Беніто Хуаресу

Мехіко	Вашингтон	Пуерто-Вальярта	Тласкала-де-Хікотенкатль