Бенуа Віткін (нар. 1983) — французький журналіст. Спеціалізується по країнах колишнього СРСР та Східної Європи у своїх статтях для газети Le Monde, лауреат премії імені Альбера Лондра для друкованої преси у 2019 році.
Біографія
Кореспондент у Москві. З квітня 2014 року їздив з репортажами в Україну та на окуповані території на Донбас і[1] . З 2014 року опублікував більше сотні репортажів про Україну. Його репортажі з Донбасу[2] ,[3] розповідають про війну як з контрольованих Росією територій, так і з боку України[4] .
У своїх репортажах часто пише у «нейтральній» тональності про російських окупантів, стверджує, що російський режим здатний витримати санкції та перемогти, називав агресію в Донбасі «братовбивчим конфліктом», попри декларування підтримки України проти агресії[5]. Ще до відкритої агресії 2022 р. неодноразово порушував прикордонний режим України своїми візитами в окупований Донбас та Крим. Після початку агресії 2022 р. він пише у критичній тональності про внутрішні репресії в Росії, але водночас позитивно — про «мирні пропозиції» Путина стосовно України[джерело?].
Водночас, Віткін досить добре обізнаний з внутрішніми українськими реаліями. Окрім репортажів, він написав кілька детективних романів, події яких відбуваються в Україні. У романі «Вовки» він описав прихід до влади у 2012 р. Олени Гапко, імідж якої нагадує Юлію Тимошенко. Також написав романи «Донбас» (про події у Донбасі до 2022 р.) та «Анклав» (про Калінінградську область у Росії).
Премії
- 2019 рік: Премія Альбера Лондра для друкованих видань за серію з шести розслідувань про вплив Росії, зокрема про війну на Донбасі[6] ,[7] .
- 2020 рік: премія Сенгора 2020 за франкомовний роман «Донбас».
- 2021 рік: Читацька премія (Кишенькова книжка), 2021 за роман «Донбас».
- 2022 рік: Премія Шадурна за фільм «Вовки»
Твори
Примітки
Зовнішні посилання