Народився у с. Нове Місто (нині Старосамбірський р-нЛьвівської області, Україна). Справжнє прізвище — Зеліневич[2], або Зелінський, Зеленович[3] чи Зелевич. За тодішнім звичаєм його златинізували на Гербертус Неаполітанус. Нове Місто з грецької — Неаполіс, тому Гербнеста називали Неаполітанчиком.
Батько Бенедикта — Станіслав, скромний малоземельний міщанин[4], жив з праці своїх рук. Родина Гербестів мала підтримку впливових шляхтичів Гербуртів, Тарлів, найбільше — Бажих, дідичів Нового Міста.
Здобувши старанне домашнє виховання, зразкову початкову освіту, Бенедикт іде на студії до Кракова. 1550 р. Львівський магістрат обрав Бенедикта ректором міської школи. Він поділив учнів на класи, ввів постійний розклад занять, коли кожного дня вивчали певну науку. Пробув на цій посаді до 1553 р., потім їде до Познані. Багато написав про рідне Нове Місто і його околиці, про що можна дізнатися в бібліотеках Познані та Кракова. 3 роки (до 1558 року) був ректором міської школи у Львові, потім — ректором міської школи при Маріяцькому костелі Кракова (до травня 1559 року). На початку 1559 року став магістром вільних наук Краківської Академії. В жовтні 1574 року керівники ордену єзуїтів казали йому виконувати обов'язки вихователя синів сандомирського воєводи Яна Костки. У 1575—1576 роках працював у Ярославі, з 1578 розвинув контрреформаційну діяльність на Поділлі, Покутті, Люблінщині, Волині (зокрема, під його впливом змінили на католицький обряд кальвіністи подільський воєводаМиколай Мелецький та його дружина Єлизавета з князів Радзивіллів. 1584 року став на чолі місії єзуїтів у Львові, з 1588 року кілька років мав місії на Волині, у 1594 році повернувся до колегіуму в Ярославі. Критично оцінюючи єзуїтів, мав намір вступити до ордену картузів.
Автор кількох природничих праць, таких як «Компут» чи «Лінійна арифметика»[10][11]. Гербест використовує термін computus (дослівно «розрахунок, обчислення») у двох значеннях: як «наука про вимірювання часу» і на позначення результатів цього вимірювання, тобто «календар». Також він визначає computus як мистецтво лічби часу. Наводячи перелік чисел кожного місяця року, Гербест робить навпроти них позначки у п'ять стовпчиків. Підписи цих стовпчиків у таблиці: 1) «Dies mensis — дні місяця», 2) «Literae dom[us] — літери дому», 3) «Cyclus Decemn[?] — Цикл десятковий», 4) «Cal[endae] Nonae Idus — Календи, нони, іди», 5) «Syllabae Cal[endae] — склади календ», 6) «Festa Sanct[a] — святі свята». Після таблиць для кожного місяця року вміщена таблиця років (від 1559 до 1600-го) під заголовком «Приклад того, що в підрахунках обчислюється», вона поділена на десять колонок.
↑Nadolski B. Grzegorz z Sambora (Czuj Vigilantius) (1523—1573) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/2. — Zeszyt 41. — S. 85. (пол.)
↑Nadolski B. Barzi (Barzy) Piotr (†1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — T. 1. — S. 345. (пол.)
↑Dzięgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/1, zeszyt 80. — S. 48. (пол.)
↑Byliński J. Siemaszko Aleksander h. własnego (zm. 1597 bądź 1598) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : PAN, 1996. — T. XXXVI/4, zeszyt 151. — S. 601. (пол.)
Zarębski I. Herbest Benedykt (Herbestus Neapolitanus), (ok. 1531—1598) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 434—436. (пол.)
.svg){kind=small}
