Бенжамін Антін народився 4 серпня 1884 року у селі Берлінець Подільської губернії.[2] У 16 років емігрував до США. У Нью-Йорку він відвідував вечерню школу, 1910 року він закінчив Сіті Коледж та отримав ступінь бакалавра права у Нью-Йоркській Юридичній школі у 1913.[3]
1920 року його обрали членом Асамблеї штату Нью-Йорк на наступний рік, а 1921 Громадський союз схвалив Антіна для переобрання, заявивши, що він «розумно активний за проектами житлової реформи».[4] Після двох років успішної праці в Асамблеї, Антіна обрали до Сенату штату Нью-Йорк[en] від двадцять другого району. Усього в Сенаті Антін працював вісім скликань поспіль, з 1923 до 1930 року. Антін обіймав посаду очільника Комітету державної освіти у 1923-24 роках. Бенжамін Антін боровся за заборону дитячої праці та за впровадження безкоштовної освіти[5]. Також він виступав проти долучення церкви до системи державної освіти.[6]
1927 року опублікував автобіографію «Джентельмен з двадцять другого».[7] Книга була номінована на Пулітцерівську премію.[8]
Бенжамін Антін помер 22 жовтня 1956 року у себе вдома у Бронксі, після тривалої хвороби.[9]
Родина
18 серпня 1918 року[10] одружився з вчителькою Дорою Польською (1897—1970). Подружжя мало двох синів Чарльза та Роберта[11].
↑Antin—Polsky[недоступне посилання з серпня 2019] in NYT on August 19, 1918
↑Times, Special To The New York (16 лютого 1970). MRS. BENJAMIN ANTIN. The New York Times(амер.). ISSN0362-4331. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 27 серпня 2017.