В травні 2006 року у віці 16 років перейшов з «Хапоеля» в лондонський «Челсі» за 320 000 $[4]. Причому під спостереження скаутів «Челсі» Саар потрапив ще після гри юнацької збірною Ізраїлю до 16 років в матчі проти однолітків з Ірландії у 2004 році.
Влітку 2009 року за 1 млн фунтів перейшов в іспанський «Еспаньйол», проте також основним гравцем не став і влітку 2011 року на правах оренди на сезон був відданий в рідний «Хапоель» (Тель-Авів), з яким став володарем Кубка Ізраїлю та віце-чемпіоном країни.
Протягом сезону 2011/12 на правах оренди виступав за французький «Осер», з яким зайняв останнє, двадцяте, місце в Лізі 1.
19 липня2012 року Бен Сагар на правах вільного агента перейшов в клуб Другої німецької Бундесліги«Герту» (Берлін)[8]. Дебют відбувся 16 вересня, коли Бен Сагар вийшов на заміну в матчі проти «Аалена»[9]. Всього в тому сезоні встиг відіграти за берлінський клуб 18 матчів в національному чемпіонаті і забити два м'ячі, допомігши клубу зайняти перше місце і вийти в Бундеслігу.
Виступи за збірні
2005 року дебютував у складі юнацької збірної Ізраїлю, взяв участь у 7 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 5 забитими голами.
Протягом 2006—2008 років залучався до складу молодіжної збірної Ізраїлю, у складі якої був учасником молодіжного Євро-2007, на якому збірна програла усі три матчі у групі. Всього на молодіжному рівні зіграв у 16 офіційних матчах, забив 8 голів.
7 лютого2007 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Ізраїлю в товариській грі проти збірної України у віці 17-и з половиною років, ставши наймолодшим гравцем, який коли-небудь грав в національній збірній Ізраїлю та наймолодшим гравцем «Челсі», який був викликаний до національної збірної. Наразі провів у формі головної команди країни 31 матч, забивши 6 голів.
До приходу в «Челсі» отримав польське громадянство (його мати Батья має польське походження), яке автоматично надало йому право грати в Великій Британії, оскільки Польща — частина ЄС[10].
Як громадянин Ізраїлю, Сагар зобов'язаний був пройти службу в армії Ізраїлю. 2010 року Хаїм Кац висунув на розгляд Кнесету законопроєкт за яким альтернативна служба у закордонних представництвах Ізраїлю прирівнювалася б до служби в Ізраїлі (проєкт закону отримав назву — «Закон Бена Сагара»). Цей законопроєкт не було прийнято й Сагар проходив службу виступаючи за тель-авівський «Хапоель»[11].
4 листопада2010 року Сагар після консультацій з рабинами, змінив написання свого прізвища на івриті, помінявши першу літеру самех (ס) на сін (ש). На вимову це ніяк не впливає, оскільки обидві літери позначають звук «с»[12].
