Безнапірний потік, самоплив (англ. gravity flow, free water; нім. Freispiegelfluss m, druckloser Selbstfluss m, Fliessen n durch Eigengefälle) — потік рідини, який відбувається при безнапірному русі — рухається без напору, під дією власної ваги, не заповнюючи всього об'єму труби, тунелю.

При нафтовидобутку — потік рідини, п'єзометрична лінія для якого збігається з вільною поверхнею потоку, тобто розміщена нижче верхньої межі пласта продуктивного. Безнапірний потік може бути закритим або відкритим.

До основних характеристик потоку відносять:

• площу живого перерізу F, м²;
• змочений периметр або периметр живого перерізу — лінія, якою переріз прилягає до стінок, які його обмежують, χ, м;
• гідравлічний радіус R = F/χ, м.

Протилежне: потік напірний.

• 1. Вагова витрата твердого компонента потоку гідросуміші, яка відповідає максимальному наповненню рідини змуленими твердими частинками (напр., внаслідок розмивання дна русла), причому ступінь насичення потоку стабілізувався. У випадку однозернистих наносів величина Q_тр залежить як від параметрів потоку, так і від величини частинок твердої фази. У випадку різнозернистих наносів величина Q_тр є не зовсім визначеною при наявності піщаного русла, яке піддається розмиванню, бо потік може «відбирати» з-поміж наявних фракцій піску, що утворює русло, різноманітні комбінації цих фракцій і збагачуватися ними, при цьому можуть одержуватися при підрахунках різні значення Q_тр.
• 2. При гідротранспортуванні — максимальна вагова витрата твердого компонента потоку гідросуміші.

• Потік рідини
• Гідравлічний радіус

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Світлий Ю. Г., Білецький В. С.. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. ISBN 978-966-317-038-1