Баррі Саймон
англ. Barry Simon
Народився	16 квітня 1946(1946-04-16)  (78 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	математик, фізик, викладач університету
Alma mater	Гарвардський університет
Галузь	математична фізика
Заклад	Каліфорнійський технологічний інститут
Науковий ступінь	професор
Науковий керівник	Arthur Wightmand[1]
Аспіранти, докторанти	Percy Deiftd[1]  Antti Kupiainend[1]  Irina Nenciud[1]  George Allan Hagedornd[1]  Robert B. Israeld[1]  Evans Harrelld[1]  Alexander Kiselevd[1]  Peter Anton Perryd[1]  Kristiana Odencrantzd[1]  Askell Hardarsond[1]  Clemens Heinz Glaffigd[1]  Vojkan Jaksicd[1]  Yunfeng Zhud[1]  Anthony John O'Connord[1]  Andrei M. Khodakovskyd[1]  Jay S. Rosend[1]  Steven Lee Levind[1]  Mark S. Ashbaughd[1]  Keith Charles Millerd[1]  Byron Bong Siud[1]  Nestor Felipe Caticha Alfonsod[1]  Barton Duane Huxtabled[1]  John Florian Lindnerd[1]  Rowan Killipd[1]  Andrej Zlatosd[1]  Mihai Stoiciud[1]  Rostyslav Kozhand[1]  Anna Maltsevd[1]  Milivoje Lukicd[1]  Brian Zachary Simanekd[1]
Членство	Американська академія мистецтв і наук  Австрійська академія наук  Національна академія наук США  Американське математичне товариство[2][3]  Товариство з промислової та прикладної математики[4][5]
Нагороди	Премія Пуанкареd (2012) Грант Ґуґґенгайма (1988) Премія Бояї (2015) член Американського фізичного товариства[d] премія Денні Гайнемана з математичної фізики (2018) Steele Prize for Lifetime Achievementd (2016) Почесний доктор Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліанаd honorary doctorate of Techniond член Американського математичного товаристваd (2013) член Товариства промислової та прикладної математикиd (2023)
Баррі Саймон у Вікісховищі

Баррі Саймон (англ. Barry Simon; нар.16 квітня 1946, Нью-Йорк) — американський фізик-теоретик і математик. Професор Каліфорнійського технологічного інституту. Відомий своїми працями з нерелятивістської квантової механіки (зокрема, оператори Шредінгера, проблема багатьох тіл, напівкласичне наближення), спектральної теорії, функціонального аналізу. Має понад 300 публікацій із фізики та математики.

Сфера наукових інтересів Баррі Саймона — математична фізика й математичний аналіз, їх методи та застосування до фізики, зокрема: квантова теорія поля, статистична механіка, броунівський рух, теорія випадкових матриць, загальна нерелятивістська квантова механіка, нерелятивістська квантова механіка в електромагнітному полі, сингулярний неперервний спектр, випадкові й ергодичні оператори Шредінгера, ортогональні поліноми, несамоспряжена спектральна теорія.

Баррі Саймон народився 16 квітня 1946 року в Нью-Йорку. У 1965 році він став лауреатом математичного конкурсу Вільяма Патнема. У 1966 році закінчив Гарвардський університет, а в 1970 році отримав ступінь доктора філософії в Принстонському університеті. У Прінстоні разом із Елліотом Лібом працював над теорією фазових переходів із застосуванням наближень Томаса — Фермі й Гартрі — Фока. У січні 1971 року Саймон одружився з Мартою Кацін, доктором філософії та викладачкою математики в університеті штату Каліфорнія в Нортриджі. Пізніше Саймон став професором Каліфорнійського технологічного інституту, де працює й сьогодні.

• Рид М., Саймон Б. Методы современной математической физики (в 4-х томах). — М. : Мир, 1977—1982. — 1623 с.
• Саймон Б. Модель Р(φ)₂ эвклидовой квантовой теории поля. — М. : Мир, 1976. — 360 с.
• Фрёлих Ю., Саймон Б., Спенсер Т. и др. Гиббсовские состояния в статистической физике // Математика. Новое в зарубежной науке. — М. : Мир, 1978. — 256 с.
• Цикон X., Фрезе Р., Кирш В., Саймон Б. Операторы Шрёдингера с приложениями к квантовой механике и глобальной геометрии. — М. : Мир, 1990. — 408 с.
• Simon B. Functional Integration and Quantum Physics. — Academic Press, 1979.
• Simon B. Orthogonal Polynomials on the Unit Circle. — American Mathematical Society, 2004.
• Simon B. Quantum Mechanics for Hamiltonians Defined As Quadratic Forms. — Princeton University Press, 1971.
• Simon B. Representations of Finite and Compact Groups. — American Mathematical Society, 1995.
• Simon B. Szego's Theorem and Its Descendants. — Princeton University Press, 2010.
• Simon B. The Statistical Mechanics of Lattice Gases. — Princeton University Press, 1993.
• Simon B. Trace Ideals and their Applications. — Cambridge University Press, 1979.

• Домашня сторінка Б. Саймона [Архівовано 31 травня 2012 у Wayback Machine.]