Ба́рака (араб. التبرك, «благословення») — в ісламі Божественне благословення[1]. Термін вживається у Корані (14:7). Вважається, що Аллах наділяє благословенням будь-яких живих істот[1]: пророків і святих, шиїтських імамів і суфійських шейхів, через яких воно може бути низпослане простим людям.
Згідно з традицією, носіями благодаті є гробниці святих, речі, що їм належать, а також Коран, Кааба, «чорний камінь» і ряд інших мусульманських реліквій.
Примітки
- ↑ а б Барака // Исламский энциклопедический словарь, 2007.
Джерела та література
- Барака // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
- Резван, Ю.А. Барака // Ислам: энциклопедический словарь / Отв. ред. С. М. Прозоров. Москва, 1991. С. 38.
- Барака // Али-взаде, А. Исламский энциклопедический словарь (Золотой фонд исламской мысли). Москва: Ансар, 2007.
- Meri, J.W. Aspects of Baraka (Blessings) and Ritual Devotion among Medieval Muslims and Jews // Medieval Encounters. 1999, No 5, pp. 46–69.
