Банановий фостер

Банановий фостер
ТипДесерт
Походження США
Регіон чи країнаНовий Орлеан, Луїзіана
АвторPaul Blangé and Ella Brennan[1]
ресторан «Бреннан», 1951
Необхідні компонентибанан, Ванільне морозиво, масло вершкове, коричневий цукор і Кориця

Банановий фостер (англ. Bananas Foster) — десерт, приготований з бананів та ванільного морозива з соусом із вершкового масла, коричневого цукру, кориці, темного рому та бананового лікеру. Банани злегка підсмажуються на вершковому маслі з додаванням цукру, після чого додається алкоголь і підпалюється. Після фламбування банани у соусі викладаються на морозиво. Цей десерт можна подавати з ванільним морозивом або з млинцями, але його також можна їсти окремо[2]. Як приправи можна додати корицю і мускатний горіх[3].

Історія створення

Десерт було створено 1951 р. Полем Блонже в ресторані «Бреннан» (Brennan's) у Новому Орлеані штату Луїзіана США[4]. Десерт був названий на честь Річарда Фостера, друга Оуена Бреннана, який на той час був Головою Комісії зі злочинів Нового Орлеана[5]. До цього часу цей десерт подається як вишукана страва в найкращих ресторанах Нового Орлеана, як і в багатьох ресторанах світу.

Примітки

  1. ↑ About Bananas Foster. brennansneworleans.com. New Orleans: Brennan's. Процитовано 8 July 2017.
  2. ↑ Bronski, Kelli; Bronski, Peter (2011). Artisanal Gluten-Free Cupcakes: 50 From-Scratch Recipes to Delight Every Cupcake Devotee-Gluten-Free and Otherwise. The Experiment. ISBN 978-1-61519-036-2.
  3. ↑ Manley, Stephanie (1 квітня 2010). CopyKat.com's Dining Out at Home Cookbook: Recipes for the Most Delicious Dishes from America's Most Popular Restaurants. Ulysses Press. ISBN 978-1-56975-832-8.
  4. ↑ Brennan, Ella (2016). Miss Ella of Commander's Palace : "I don't want a restaurant where a jazz band can't come marching through". Martin, Ti Adelaide (вид. First). Layton, Utah. ISBN 978-1-4236-4255-8. OCLC 939911126.
  5. ↑ New Orleans Food: Bananas Foster. NewOrleansOnline.com. New Orleans Tourism Marketing Corporation. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 6 листопада 2017.