Балясинський Ізяслав Генріхович

Балясинський Ізяслав Генріхович
Народився2 вересня 1921(1921-09-02)
Воронеж, Російська СФРР
Помер3 лютого 2014(2014-02-03) (92 роки)
Москва, Росія
Національністьполяк
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За трудову доблесть» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За трудову відзнаку» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балясинський.

Ізяслав Генріхович Балясинський (2 вересня 1921(19210902), місто Воронеж, тепер Російська Федерація — 3 лютого 2014, місто Москва, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Куйбишевського сільського обласного комітету КПРС, голова Куйбишевського облвиконкому. Депутат Верховної ради СРСР 6-го скликання (в 1963—1966 роках).

Біографія

Народився в родині польського інженера-залізничника Балясинського Генріха Леопольдовича та вчительки Тросько Марії Олександрівни (до шлюбу Михайлової); в сім'ї росло п'ятеро дітей. У 1939 році родина переїхала до Краснодарського край і оселилася в селі Кулєшовка Білоглинського району. У 1940 році Ізяслав закінчив середню школу № 12 села Біла Глина і був призваний на службу до Червоної армії.

У 1940—1946 роках служив старшим аерофотограмметристом у військових частинах Забайкальського військового округу.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1946—1951 роках — студент агрономічного факультету Кубанського сільськогосподарського інституту.

У 1951—1953 роках — агроном, старший агроном свинорадгоспу Краснодарського краю.

У 1953 році закінчив курси підвищення кваліфікації при Ставропольському сільськогосподарському інституті.

У 1953—1954 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Курганинського районного комітету КПРС Краснодарського краю.

У 1954—1955 роках — 2-й секретар, у 1955—1956 роках — 1-й секретар Курганинського районного комітету КПРС Краснодарського краю.

У грудні 1956—1957 роках — заступник завідувача сільськогосподарського відділу Краснодарського крайового комітету КПРС.

У 1957—1959 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Краснодарського крайового комітету КПРС.

У грудні 1959 — березні 1961 року — заступник голови виконавчого комітету Краснодарської крайової ради депутатів трудящих.

У березні — вересні 1961 року — інструктор сільськогосподарського відділу ЦК КПРС по РРФСР.

23 жовтня 1961 — 5 січня 1963 року — 2-й секретар Куйбишевського обласного комітету КПРС.

5 січня 1963 — 14 грудня 1964 року — 1-й секретар Куйбишевського сільського обласного комітету КПРС.

15 грудня 1964 — 19 листопада 1965 року — голова виконавчого комітету Куйбишевської обласної ради депутатів трудящих.

У 1965—1966 роках — заступник міністра сільського господарства СРСР.

У березні 1966—1969 роках — 1-й заступник голови Державного комітету заготівель Ради міністрів СРСР.

У 1969—1977 роках — 1-й заступник міністра заготівель СРСР.

У 1977—1988 роках — на дипломатичній роботі в Угорській Народній Республіці.

З 1988 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 3 лютого 2014 року в Москві.

Нагороди

Примітки

Джерела