PROFILPELAJAR.COM

Базиліка в базиліці (Херсонес)
Базиліка в базиліці (Херсонес)
	44°36′41″ пн. ш. 33°29′23″ сх. д. / 44.61131° пн. ш. 33.489681° сх. д.
Тип споруди	втрачена спорудаd і базиліка
Розташування	Україна, Севастополь
Стан	Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
	Базиліка в базиліці (Україна)
	Базиліка в базиліці у Вікісховищі

Базиліка в базиліці — середньовічний храм на території Херсонесу — міста, заснованого давніми греками на південно-західному узбережжі Криму (нині — на території національного музею-заповідника «Херсонес Таврійський»). Свою назву храм отримав через те, що на одному місці було побудовано два храми — другий будувався на руїнах та з уламків першого.

Історія

Перший храм («велика базиліка») був побудований в VI столітті, приблизно під час правління візантійського імператора Юстиніана I.

Базиліка була тринефна. Підлога базиліки була повністю вкрита мозаїкою. У всіх приміщеннях малюнок мозаїки мав свою характерну особливість.

Мозаїка в нартексі та східних прибудовах бічних нефів зображала кола червоного кольору, що перетинаються, на білому тлі. У середньому нефі мозаїкою були виконані геометричні лінії і фігури, а також християнські символи: канфари (чаші — символ причастя) та птахи (символ душі).

У купелі було мозаїчне зображення павича (символу воскресіння) виготовлене з мармуру, різнобарвного вапняку і темно-зеленої смальти. Павич був зображений у фас та з розпущеним хвостом, а по обидва боки його розміщувалися мозаїчні зображення голубів (символ святого духа), укладені в круглі медальйони. У купіль можна було потрапити по довгому і вузьким коридором, який примикав до північного нефу.

На мозаїчних малюнках зустрічалися й інші символи — ромб з нанизаними на нього кільцями (символ вічності), якір (символ надії) тощо

Перед входом до центральної зали на підлозі був напис грецькою мовою «Кожне дихання нехай хвалить Господа».

Колони храму були виготовлені з мармуру й важили близько 350 кілограмів. На них були різьблені хрести.

Велика базиліка була зруйнована. А в X столітті на руїнах старої базиліки побудували нову базиліку («мала базиліка»). Новий храм зробили з уламків першого храму. Він став менше за розміром і був розташований на місці центрального нефа. Престол в новому храмі склали з колон старого храму. Під час будівництва зруйнувалася частина мозаїчних підлог.

У XII—XIII століттях до храму з півночі були прибудовані складські та торговельні приміщення, а також крита галерея. З півдня була прибудована каплиця, на нижньому поверсі якої розташовувалася усипальниця.

У XIV столітті храм зруйнувався через пожежу і більше не відновлювався.

Археологи під час розкопок храму встановили престол і колони на належні їм місця. При створенні музею-заповідника «Херсонес Таврійський» в базиліці зберігалися мозаїки на початкових місцях, проте надалі більшу їх частину перенесли в музейні приміщення.

9 травня 2007 року вандали перекинули колони «базиліки в базиліці», деякі колони розкололися, була пошкоджена мозаїчна підлога^[1]^[2].

Примітки

↑ Вандали розгромили останки храму в Херсонесі [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ У Севастополі вандалами зруйновані колони древнього храму «Базиліка в базиліці» [Архівовано 27 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

«Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
«Херсонес Таврический. Краткий путеводитель по городищу», «Библекс», Севастополь-2005.