Атака на конвой BN 7 — морський бій, який відбувся 20-21 жовтня 1940 року в Червоному морі між італійським флотом та конвоєм союзників «BN 7».
Передумови
Під час другої світової війни через Червоне море проходив важливий для Великої Британії шлях із Середземного моря в Індійський океан і на Далекий Схід. Їх опорні бази - Суец і Порт-Судан.
Але на півдорозі розміщувалась італійська військово-морська база Массауа, якою командував адмірал Маріо Бонетті.
І хоча база була відрізана від постачання з Італії, і кожен вихід в море призводив до витрат палива та зменшення ресурсу механізмів, проте італійці при кожній нагоді намагались перехопити британські конвої.
На перехоплення конвою увечері 20 жовтня вирушила ескадра з 4 італійських есмінців. Два повільніші, але краще озброєні «Леоне» та «Пантера» (командир Паоло Алоїзі) мали відволікти на себе кораблі супроводу, тоді як швидші «Франческо Нулло» (капітан Костантіно Борсіні) і «Надзаріо Сауро» мали атакувати транспортні кораблі.
О 21:15 кораблі розділились. О 23:21 «Пантера» помітила дим від кораблів конвою і разом з «Леоне» рушила на перехоплення.
О 2:19 21 жовтня «Ліндер» помітив дим від 2 есмінців та рушив напереріз. «Пантера» відрила вогонь, пошкодивши «Ярра». Потім італійський есмінець здійснив 2 торпедних залпи по 2 торпеди у кожному, але «Ярра» зумів ухилитись від них.
В цей час підійшли «Франческо Нулло» і «Надзаріо Сауро», які теж відкрили вогонь. «Надзаріо Сауро» випустив торпеду по «Ліндеру» о 1:48, але не влучив. «Ліндер» відкрив вогонь у відповідь. О 2:07 «Надзаріо Сауро» здійснив ще одну безрезультатну торпедну атаку та повернув у напрямку Массауа.
На «Франческо Нулло» заклинило стернове управління, і він не міг вести вогонь. Борсіні спрямував корабель до острова Харміль під захист берегових батарей.
«Ліндер» вів перестрілку з іншими італійськими кораблями, але вони вже віддалялись у напрямку Массауа. О 2:20 він помітив «Франческо Нулло» і відкрив по ньому вогонь, пошкодивши гірокомпас та артилерійський директор, але в імлі втратив контакт з італійським кораблем і повернувся до конвою.
О 3:50 «Кімберлі» помітив див «Франческо Нулло» і пішов йому назустріч. Борсіні спочатку подумав, що це «Надзаріо Сауро», але о 5:40 «Кімберлі» відкрив вогонь. «Франческо Нулло» відкрив вогонь у відповідь, продовжуючи відходити до Харміля. О 6:20 італійський есмінець пошкодив гвинт, а о 6:25 в нього влучили 2 торпеди. Борсіні наказав покинути корабель. О 6:35 в корабель влучили ще 2 торпеди, внаслідок вибуху він розламався надвоє та затонув. Борсіні відмовився покинути корабель. Разом з ним залишився його ад'ютант Вінченцо Ч'яраволо (італ.Vincenzo Ciaravolo). Обоє посмертно були нагороджені «Золотою медаллю за військову доблесть».
У цей час по «Кімберлі» відкрили вогонь берегові батареї на острові Харміль. Снаряди влучили у машинне відділенні та виведи з ладу 2 гармати. «Ліндер» повернувся йому на допомогу. Він взяв пошкоджений есмінець на буксир і відбуксирував його в Порт-Судан.
Наслідки
Італійці втратили 1 есмінець та 14 загиблих. У британців було 3 поранених, пошкоджений один транспорт та есмінець «Кімберлі». Він пройшов тимчасовий ремонт і повернувся у стрій 31 жовтня, але не міг розвивати максимальну швидкість. Повноцінний ремонт був здійснений навесні 1941 року.
Рішення італійців розділити свою ескадру на 2 частини було помилковим, оскільки окремо вони не мали змоги протидіяти кораблям супроводу.
Джерела
Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. - Москва:Эксмо:Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8(рос.)
Bragadin, Marc'Antonio (1957). The Italian Navy in World War II, United States Naval Institute, Annapolis. ISBN 0-405-13031-7(англ.)