Руанська єпархія була створена у III столітті. В Руанському соборі зберігаються списки єпископів Руана Liber Eburneus (початок X століття) й Liber Niger (1079). Відповідно до Liber Eburneus першим єпископом Руана був святий Меллоній. Liber Niger та більш пізні списки називають першим єпископом Руана Ніказія. У IV столітті єпископом Руана був друг святих Мартіна Турського та Павліна Ноланського святий Віктрицій, який написав трактат про шанування мощей De Laude Sanctorum й вирушив проповідувати християнство до Англії.
У V–VI століттях єпархія Руана була зведена в ранг архієпархії. У VI столітті єпископом Руана був святий Претестат, який 557 року був вигнаний з Руана франкським королем Хільперіком I. 584 року Претестат повернувся в Руан та згодом, 24 лютого586 року, був зарізаний біля вівтаря за наказом королеви Фредегонди.
В XI столітті архієпископ Маурилій боровся з ученням Бернарда Турського, що поширилось в Руані. 1160 року в Руані почалось будівництво кафедрального собору, який у подальшому пережив численні пожежі. У 1330–1338 роках архієпископом Руана був П'єр Рожер — майбутній папа Климент VI. 1371 року Святий Престол звільнив настоятеля Руанського собору від світської й духовної влади руанського архієпископа.
