PROFILPELAJAR.COM

Артур Майкл
Артур Майкл
Народився	7 серпня 1853; Баффало, Нью-Йорк, США
Помер	8 лютого 1942 (88 років); Орландо, Флорида, США
Країна	США
Діяльність	хімік, викладач університету
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь	органічна хімія
Заклад	Гарвардський університет; Університет Тафтса
Членство	Національна академія наук США; Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з	Helen Abbott Michaeld

Артур Майкл, традиційно Артур Міхаель (англ. Arthur Michael; 7 серпня 1853 — 8 лютого 1942) — американський хімік-органік, найвідоміший за реакцією Міхаеля.^[1]^[2]^[3]

Життєпис

Артур Майкл народився в Баффало штат Нью-Йорк у 1853 році в заможній сім'ї Джона та Клари Майклів, інвестора у нерухомість.^[4] Здобув освіту в тому ж місті, вивчаючи хімію як у місцевого вчителя, так і у власній домашній лабораторії. Хвороба зірвала плани Майкла відвідувати Гарвард, натомість у 1871 р. він поїхав з батьками до Європи та вирішив навчатися у Німеччині.

Він навчався в хімічній лабораторії Гофмана в Берліні в Берлінському університеті, потім у Роберта Бунзена в Гайдельберзькому університеті і через 2 роки знову в Берліні у Гофмана. Потім вчився ще один рік у Вюрца в Паризькій школі «Еколь де Медесін» та у Петербурзі у Дмитра Менделєєва.

Повернувшись до Сполучених Штатів у 1880 році, Майкл став професором хімії в коледжі Тафтса, де викладав у 1882—1889 роках. Отримав ступінь магістра мистецтв у Тафті в 1882 році і доктора наук у 1890 році.^[5]

У 1884 році у німецькому науковому журналі Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft було описано реакцію, відкриту Майклом. Таким чином його прізвище увійшло в російську та українську науку у німецькій вимові — Міхаель.^[6]

У коледжі Тафтс Майкл познайомився і одружився у 1888 році з однією зі своїх студентів-науковців Гелен Ебот. Після кількох років в Англії, протягом яких пара працювала в саморобній лабораторії на острові Вайт, вони повернулися до Сполучених Штатів у 1894 році, де Артур Майкл знову викладав у Тафтсі до 1907 року, поки не став емеритом.

Проте вибуття Майкла з академій тривало ще п'ять років. У 1912 році він став професором хімії Гарвардського університету, і там пробув до другого виходу на пенсію, у 1936 році. Протягом своєї кар'єри Майкл працював з деякими передовими хіміками свого часу, здобував професії з хімії та здобув славу серед своїх однолітків.

Помер в Орландо, штат Флорида, 8 лютого 1942 року.^[2] Його дружина померла в 1904 році. Дітей у них не було.

Робота

Артура Майкла сьогодні пам'ятають насамперед за реакцією Міхаеля, яку також називають доповненням Майкла. Як спочатку було визначено Майклом, реакція включає поєднання енолатного іона кетону або альдегіду до α, β-ненасиченої карбонільної сполуки на β-вуглеці.^[7]

Майкл також був добре відомий у свої дні тим, що включав термодинамічні поняття в органічну хімію, особливо за те, що він використовував аргументи ентропії. Ймовірно, його найтривкішим внеском у науку була його центральна роль у впровадженні європейської моделі вищої освіти у США.

Діяльність та відзнаки

Національна академія наук (1889)

Артуру Майклу приписують 1897 р. перші підйоми на гору Лефрой та гору Вікторія в Канадських скелястих горах, які він здійснив разом з Дж. Норманом Коллі, також професором органічної хімії. Пік Майкла був названий його товаришем Едвардом Вімпером у 1901 році на його честь.^[8]^[9]

Примітки

↑ Costa, A. B. (April 1971). Arthur Michael (1853-1942). The meeting of thermodynamics and organic chemistry. Journal of Chemical Education. 48 (4): 243—346. doi:10.1021/ed048p243.
↑ ^а ^б Fieser, Louis F. (1975). Arthur Michael. Biographical Memoirs. Т. 46. Washington, DC: National Academies Press. с. 330—367. ISBN 0-309-02240-1. OCLC 10550426.
↑ Poon, T.; Mundy, B. P.; Shattuck, T. W. (February 2002). The Michael Reaction. Journal of Chemical Education. 79 (2): 264—267. doi:10.1021/ed079p264.
↑ Tokoroyama, T. (2010). Discovery of the Michael Reaction. European Journal of Organic Chemistry. 2010 (10): 2009—2016. doi:10.1002/ejoc.200901130.
↑ Prof. Arthur Michael | About | Department of Chemistry | Tufts University. chem.tufts.edu. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
↑ der Kasse der “Deutschen Chemischen Gesellschaft” fü 1893. Berichte der deutschen chemischen Gesellschaft. Т. 26, № 3. 1893-10. с. 3106—3111. doi:10.1002/cber.189302603158. ISSN 0365-9496. Процитовано 16 квітня 2020.
↑ Michael, A. (1887). Ueber die Addition von Natriumacetessig- und Natriummalonsäureäthern zu den Aethern ungesättigter Säuren. Journal für praktische Chemie. 35: 349—356. doi:10.1002/prac.18870350136. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 16 квітня 2020.
↑ Michael Peak [Архівовано 15 червня 2019 у Wayback Machine.] PeakFinder
↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2018. Процитовано 16 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)