Артист — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.@ пошук посилань саме сюди

• Арти́ст (в перекладі з французької — artiste) — синонім слова митець, художник. Жіночий рід — артистка. Це людина, яка займається творчістю в галузі якого-небудь мистецтва. Артист в Середньовіччі — людина, що займається одним з семи вільних мистецтв. Серед музикантів «музикант» означає виконавця, тоді як «артист» підкреслює творчість.

В часи СРСР значення цього слова мало централізоване регулювання:

• Артист в часи СРСР — той, хто публічно виконує твори мистецтва (актор, музикант, співак та ін.). Виконавець ролей в драматичних або музичних спектаклях, фільмах, учасник циркової чи естрадної вистави.
• Артист в часи СРСР — в переносному значенні той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець.

• Нерідко артистами називають пройдисвітів та шахраїв. (розмов.)

Цей термін плутано використовується для двох звань: Народний артист СРСР (Народний художник СРСР), що присуджується в виконавських мистецтвах, і Народний художник СРСР (Народний художник СРСР), наданий у деяких образотворчих мистецтвах.

• Самодіяльний артист — офіційна аматорська біляестрадна діяльність в СРСР; офіційна мистецька аматорська діяльність в СРСР.
• Артист естради — професія та/ або звання в офіційної радянської естради, яка розвивалася за законами і принципами радянського суспільства, носила яскраво виражений ідеологічний характер і мала монополістичний спосіб організації в умовах закритого суспільства.

Артист — звання в епоху СРСР. Найперше звання удостоювалися виключно працівники культури, що займаються класичним виконавством: великі режисери, великі актори, оперні співаки. Вкрай рідко і неохоче «народного артиста СРСР вручали» зіркам естради. Першим такого звання в 1965 році удостоївся Леонід Утьосов. Потім — Клавдія Шульженко. Третім, через 20 років, став співак Юрій Богатиков, а останньою — Алла Пугачова. В цій процедурі потрібно було узгодити звання з 10-15 сходинками радянсько-бюрократичної системи і отримати згоду від секретарів 15 союзних республік, що вони не заперечують. Висоцький — мав посмертно таке звання (багато артистів, удостоєні звання, до нього не доживали). Навіть найталановитіший артист не міг стати народним. Спершу потрібно було зібрати інші "бонуси": спочатку стати заслуженим артистом, потім — народним артистом республіки, потім — народним артистом РРФСР і нарешті — вершина. Але винятки теж бували. Так, наприклад, вождь народів міг запросто присудити звання артистці, що йому сподобалася в кіно. Без проміжних етапів став народним артистом СРСР Муслім Магомаєв. Коли народний артист помирає, держава забезпечує йому похорон в престижних місцях. Через звання, купа грошей не додавалася, але народні артисти швидше отримували квартири, народні артисти мали кращі номера в готелі. Існували будинки творчості при союзах композиторів, театральних діячів та інших організаціях — там можна було взяти дачу підвищеної комфортності на пару місяців з величезною знижкою. Звання «Народний артист СРСР» до сих пір вважається серед артистів вищою метою.

• Заслужений артист — почесне звання, що надавалося митцю в кожній республіці Радянського Союзу за заслуги в певній галузі. Було званням на шляху до народного артиста. Нині існує в Україні та інших пострадянських країнах.
• Народний артист — почесне звання, що надавалося в кожній республіці колишнього Радянського Союзу митцю за заслуги в певній галузі. Було наступним після звання заслуженого артиста. За народним артистом республіки йшло звання народний артист СРСР, яке було започатковано 6 вересня 1936 року. Нині частково існує в Україні та інших пострадянських країнах.
• Народний художник СРСР
• народний артист СРСР — 6 вересня 1936 року,
• народний артист РРФСР — 10 серпня 1931 року,
• народний артист УРСР — 13 січня 1934 року,
• народний артист БРСР — 4 липня 1940 року,
• народний артист Узбецької РСР — 16 лютого 1940 року,
• народний артист Казахської РСР — 2 червня 1940 року,
• народний артист Грузинської РСР — 27 травня 1936 року,
• народний артист Азербайджанської РСР — 28 липня 1928 року,
• народний артист Литовської РСР — 26 квітня 1941 року,
• народний артист Молдавської рСР — 14 березня 1941 року,
• народний артист Латвійської РСР — 20 лютого 1941 року,
• народний артист Киргизької РСР — 10 січня 1939 року,
• народний артист Таджицької РСР — 28 березня 1939 року,
• народний артист Вірменської РСР — 23 жовтня 1931 року,
• народний артист Туркменської РСР — 28 лютого 1940 року,
• народний артист Естонської РСР — 31 березня 1941 року.
• Народний художник України
• Заслужений артист України